№50/2014
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : збірник наукових праць / [укладачі В. В. Максимчук, З. В. Столяр, Х. М. Федорич] / – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. – Вип. 50. – 144 с.
ЗМІСТ ВИПУСКУ / VOLUME CONTENT
Єрмоленко С. Я.
ЦІННІСНИЙ КРИТЕРІЙ КОДИФІКАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ НОРМИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті уточнено зміст лінгвістичних термінів нормуванняі кодифікація, розкрито специфіку кодифікації сучасної лексичної норми в тлумачних словниках через використання цитацій із художніх та інших текстів, що фіксують зміни лексичної норми як факти історії української літературної мови; визначено диференційні ознаки символічної і прагматичної норми.
Ключові слова: нормування, кодифікація, ціннісний критерій кодифікації, лексична норма, тлумачний словник, ілюстративний матеріал, літературний стандарт.
В статье уточняется содержание лингвистических терминов нормирование и кодификация; определена специфика кодификации современной лексической нормы в толковом словаре в связи с использованием цитат из художественных текстов, фиксирующих изменения лексической нормы как факты истории литературного языка; указано на различие символической и прагматической нормы.
Ключевые слова: нормирование, кодификация, ценностный критерий кодификации, лексическая норма, толковый словарь, иллюстрации из художественных текстов, литературный стандарт.
The article further defines the meaning of the linguistic terms normand codification, explains how the current lexical norm is codified in definition dictionaries using quotes from literary works which reflect the changes in the lexical norm as events in the history of the literary language; points out the difference between symbolic and pragmatic norm.
Key words: norm, codification, value criteria for codification, lexical norm, definition dictionary, examples from literary texts, literary standard.
Мацько Л. І.
МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Текст статті / Full text (PDF)
Змінилась суть людська й природа всіх речей.
Лиш не змінився звукі слово, повне гарту,
Поставлененести свою одвічну варту.
Те слово вік живе в дубахі сивих травах,
У хлібі і в воді,у мислях нелукавих,
Добром напоєних, негордих повсяк час,
Так, як знайшов його і як зростивТарас.
(Андрій Малишко)
У статті розглянуто основне поняття лінгвоперсонології: мовна особистість як лінгвістична категорія, що складається з компонентів – мовна спроможність, мовна свідомість і мовнокомунікативна компетентність. Мовна спроможність є першоосновою для формування мовної свідомості, а з нею і становлення та розвитку мовленнєвих компетенцій та мовної комунікативної компетентності. Мовна свідомість є основною ознакою кожної мовної особистості. Вона формує когнітивний (пізнавальний) зміст мовлення і містить його у собі завжди готовим до мовленнєвої потреби. Мовна спроможність є основою формування мовної свідомості і виповнюється нею (мовомисленням, мислеобразами, рефлексіями). У мовній свідомості умовно виділяють два рівні: перший містить предметний (денотатний) зміст, що характерний для мовної спільноти (його ми успадковуємо, переймаючи мову від старших). А другий (глибинний) – це вже власне усвідомлення мовцем своєї мови, з елементами індивідуального авторського осмислення і вибору мовних варіантів на свій смак, мовленнєвих видів діяль-ності. Мовнокомунікативна компетентність дозволяє сповна реалізувати єдність досягнення і мовної спроможності, і мовної свідомості через види мовленнєвої діяльності у відповідній соціокультурній мовній спільноті. Досконалі мовні особистості визначаються як елітарний тип мовних особистостей, що засвідчують максимально високий рівень володіння культурою креативного мовлення і можуть бути зразком для вивчення рідної мови і формування мовнокомунікативної компетентності. Для української молоді безсумнівним прикладом національної ідентичності і патріотичного виховання є мовна особистість національного генія і пророка Тараса Григоровича Шевченка.
Ключові слова: Тарас Шевченко, освіта, національна ідентичність, патріотизм, мовна особистість, мовна спроможність, мовна свідомість, мовнокомунікативна компетентність, мовленнєві компетенції.
В статье рассматривается основное понятие лингвоперсонологии: языковая личность как лингвистическая категория, состоящая из компонентов – языковая способность, языковое сознание и языково-коммуникативная компетентность. Языковая способность является первоосновой при формировании языкового сознания, а с ней и становления и развития речевых компетенций и языково-коммуникативной компетентности. Языковое сознание является основным признакам каждой языковой личности. Оно формирует когнитивное (познавательное) содержание речи и содержит его в себе всегда готовым к речевой потребности. Языковая способность является основой формирования языкового сознания и исполняется ею (языковый мышлением, мыслеобразами, рефлексиями). В языковом сознании условно выделяют два уровня: первый содержит предметный (денотативный) смысл, характерный для языковой общности (его мы наследуем, перенимая язык от старших). А второй (глубинный) — это уже собственно осознание говорящего своей речи, с элементами индивидуального авторского осмысления и выбора языковых вариантов на свой вкус, речевых видов деятельности. Языково-коммуникативная компетентность позволяет полностью реализовать единство достижения и языковой способности, и речевого сознания через виды речевой деятельности в соответствующей социокультурной языковой общности. Совершенные языковые личности определяются как элитарный тип языковых личностей, удостоверяющие максимально высокий уровень владения культурой креативной речи и могут быть образцом для изучения Родного языка и формирования языково-коммуникативной компетентности. Для украинской молодёжи несомненным примером национальной идентичности и фактором патриотического воспитания является языковая личность национального гения и пророка Тараса Григорьевича Шевченко.
Ключевые слова: Тарас Шевченко, образование, национальная идентичность, языковая личность, языковая способность, языковое сознание, языково-коммуникативная компетентность, речевые компетенции.
The article deals with the basic concept of the theory of linguistic personality: linguistic personality as a category consisting of the following components: language ability, language consciousness and communicative competence. Perfect linguistic personalities are defined as an elitist type demonstrating the most advanced level of creative culture and language and serving as a model for the study of the mother tongue and the formation of communicative competence. The study of creative work with such high degree of linguistic creativity by linguistic personalities who were and are emblematic figures, a cultural phenomenon of Ukraine, people who did not only influenced the development of the Ukrainian language and literature, but also enriched the intellectual life of the nation is of especially great informative and educational value. Linguistic personality of the Ukrainian genius and prophet Taras Shevchenko is a definitive factor for the patriotic education of the Ukrainian youth.
Key words: Taras Shevchenko, education, patriotism, linguistic personality, language ability, language consciousness, communicative competence, speech competence.
Мірченко М. В.
ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: ПРОБЛЕМИ, МОЖЛИВОСТІ, ПЕРСПЕКТИВИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті розглянуто поняття «екологія» та вихід його значення за межі природи, охарактеризовано термін «екологія мови», зокрема в аспекті соціо- та психолінгвістики. Автор висвітлює еволюцію методологічних положень еколінгвістики, аналізує лінгвістичні праці та найактуальніші проблеми, пов’язані з екологією української літературної мови.
Ключові слова: екологія мови, екологія мислення, екологія слова, еколінгвістика, мовний опір.
В статье рассмотрено понятие «экология» и выход его значения за пределы природы, охарактеризован термин «экология языка», в частности в аспекте социо- и психолингвистики. Автор описывает эволюцию методологических положений эколингвистики, анализирует лингвистические исследования и актуальные проблемы, связанные с экологией украинского литературного языка.
Ключевые слова: экология языка, экология мышления, экология слова, эколингвистика, языковое сопротивление.
The article is devoted to concept «ecology» and exit of its value outside nature. Term «ecology of language», in particular in the sociolinguistic and psycholinguistic aspects, has been characterized. The author describes the evolution of methodological positions of ecolinguistics, analyzes linguistic works and most actual problems related to ecology of literary Ukrainian language.
Key words: ecology of language, ecology of thinking, ecology of word, ecolinguistics, language resistance.
Поповський А. М.
ВІД ХОЛУЯ ДО ХОЛУЙСТВА: ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ І КОГНІТИВНИЙ ПОГЛЯДИ НА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ «ПРИСЛУЖНИЦТВО»
Текст статті / Full text (PDF)
У статті досліджено етимологію, лексико-семантичні функції та словотвірні можливості слова «холуй» у текстах художнього, публіцистичного, наукового, офіційно-ділового стилів.
Ключові слова: етимологія, синоніми, семантика, словотвір, номінація, антропоніми, експресія, метонімія, епітет, метафора.
В статье исследована этимология, лексико-семантические функции и словообразовательные возможности слова «холуй» в текстах художественного, публицистического, научного и официального стилей.
Ключевые слова: этимология, синонимы, семантика, словообразование, номинация, антропонимы, экспрессия, метонимия, эпитет, метафора.
The etymology, lexical and semantic functions, word-formation opportunities of a word «toady» in texts of art, social and political essays, official-business styles are investigated in this article.
Key words: etymology, synonyms, semantics, word-formation, a nomination, anthroponyms, expression, metonymy, epithet, metaphor.
Супрун Л. В.
НІМЕЦЬКА МОВНА МЕНТАЛЬНІСТЬ У КОНТИНУУМІ «ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА» ЛЬВІВСЬКОГО ПЕРІОДУ (1898–1906 РР.)
Текст статті / Full text (PDF)
У статті йдеться про особливості параметризації у вісниківському дискурсі І. Франка фрагментів німецької мовної ментальності, яку розглянуто в аспекті європеїзаційного впливу на мовну ментальність читача-українофона.
Ключові слова: часопис «Літературно-Науковий Вістник», німецька мовна ментальність, сугестія, менталема.
В статье идет речь об особенностях параметризации в весниковском дискурсе И. Франко фрагментов немецкой языковой ментальности, которая рассматривается в аспекте европеизационного влияния на языковую ментальность читателя-украинофона.
Ключевые слова: журнал «Литературно-Научный Вестник», немецкая языковая ментальность, суггестия, менталема.
This article is about the peculiarity of parametrization of German language mentality fragments in the discurs of Ivan Franko as a member of Literary scientific circular movement. The parametrization is examined in the aspects of Europe influence over Ukrainian language mentality.
Key words: Literary scientific circular, German language mentality, suggestion, mentality word.
Христіанінова Р. О.
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ОЗНАКАМИ РІЗНИХ ТИПІВ
Текст статті / Full text (PDF)
Статтю присвячено проблемі внутрішньої перехідності в системі складнопідрядних речень. Виявлено, що перехідність складнопідрядних речень постає або тільки у формально-граматичному чи семантико-синтаксичному, або одночасно у формально-граматичному та семантико-синтаксичному аспектах. Установлено, що найпоширенішою є перехідність складнопідрядних речень, яка постає одночасно у формально-граматичному та семантико-синтаксичному аспектах. Простежено умови, що сприяють появі перехідних конструкцій.
Ключові слова: синхронна перехідність, синкретизм, формально-граматичний аспект, семантико-синтаксичний аспект, синтаксичний зв’язок, семантико-синтаксичне відношення.
Статья посвящена проблеме внутренней переходности в системе сложноподчиненных предложений. Выявлено, что переходность сложноподчиненных предложений возникает либо только в формально-грамматическом или семантико-синтаксическом, либо одновременно в формально-грамматическом и семантико-синтаксическом аспектах. Установлено, что наиболее распространенной является переходность сложноподчиненных предложений, возникающая одновременно в формально-грамматическом и семантико-синтаксическом аспектах. Определены условия, способствующие возникновению переходных конструкций.
Ключевые слова: синхронная переходность, синкретизм, формально-грамматический аспект, семантико-синтаксический аспект, синтаксическая связь, семантико-синтаксические отношения.
The article deals with the problem of internal transitivity in the system of complex sentences. It has been discovered that the transitivity of complex sentences appears only in the formal-grammatical or semanticsyntactic aspects, or both in the formal-grammatical and semantic-syntactic aspects. It has been found that the most common is the transitivity of complex sentences, which appears simultaneously in the formal-grammatical and semantic-syntactic aspects. The conditions conducive to the emergence of transitional designs have been traced.
Key words: synchronous transitivity, syncretism, formal-grammatical aspect, semantic- syntactic aspect, syntactic connection, semantic-syntactic relations.
Адах Н. А.
ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКІ ПРИКМЕТНИКИ В ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ БАРКИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті розглянуто індивідуально-авторські прикметники, зафіксовані в поетичному мовленні Василя Барки. Виокремлено основні лексико-семантичні групи прикметникових інновацій. Проаналізовано семантичні особливості авторських ад’єктивів.
Ключові слова: авторський лексичний новотвір, індивідуально-авторський прикметник, сема, лексико-семантична група.
В статье рассмотрены индивидуально-авторские прилагательные, зафиксированные в поэзии Василя Барки. Выделены основные лексико-семантические группы прилагательных инноваций. Проанализированы семантические особенности авторских адъективов.
Ключевые слова: авторское лексическое новообразование, индивидуально-авторское прилагательное, сема, лексико-семантическая группа.
The article considers the individual author adjectives recorded in poetic speech of Vasyl Barka. The main lexical-semantic groups of adjectives innovations are pointed out. The semantic features of author adjectives are analyzed.
Key words: author lexical new formation, individual author adjective, seme, lexical-semantic group.
Бибик С. П.
РЕГІОНАЛЬНА ВАРІАНТНІСТЬ СТИЛЬОВОЇ НОРМИ В ДИСКУРСІ РАДІО «FM ГАЛИЧИНА»
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано мову ефірів регіонального мовника «FM Галичина» щодо насичення її лексичними, граматичними, орфоепічними та акцентними діалектизмами. Відзначено їхній вплив на посилення регіональної варіантності стильової норми мови публіцистики. Схарактеризовано процеси модифікації усної літературної мови, увиразнення її територіальних різновидів.
Ключові слова: мова радіоефіру, усна літературна мова, діалектизм, варіантність стильової норми.
В статье проанализирована речь эфиров регионального вещателя «FM Галичина» по насыщению ее лексическими, грамматическими, орфоэпическими и акцентными диалектизмами. Отмечено их влияние на усиление региональной вариантности стилевой нормы языка публицистики. Охарактеризованы процессы модификации устной литературной речи, усиление выразительности ее территориальных разновидностей.
Ключевые слова: речь радиоэфира, устная литературная речь, диалектизм, вариантность стилевой нормы.
The article analyzes the speech of esters of regional broadcaster «FM Galicia» to saturate its lexical,grammatical, and pronouncing dialectism. Noted their impact on the strengthening of the regional variance stylistic norms of the language of journalism. Described the process of modification of oral literary speech, increased expression of its territorial species.
Key words: radio speech, oral literary language, dialecticism, stylistic variation of the norm.
Врублевська Т. В.
НОМІНАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ «ПОДІЛЛЯ» В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА: ЦІЛІСНА НОМІНАЦІЯ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті описано цілісну номінацію номінативного поля концепту «Поділля» в художніх текстах Михайла Стельмаха. Проаналізовано основні лексичні репрезентанти предмету концептуалізації, які формують цілісну (холістичну) номінацію концепту та похідні від них відтопонімні іменникові та прикметникові вербалізатори.
Ключові слова: номінативне поле, цілісна (холістична) номінація, ознакова номінація, партитивна номінація, вербалізатори.
В статье описано целостную (холистическую) номинацию номинативного поля концепта «Подолье» в художественных произведениях Михаила Стельмаха. Проанализировано главные лексические репрезентанты предмета концептуализации, которые формируют целостную (холистическую) номинацию концепта и производные от них существительные и прилагательные вербализаторы.
Ключевые слова: номинативное поле, целостная (холистическая) номинация, признаковая номинация, партитивная номинация, вербализаторы.
The article describes the holistic nomination of the nominative field of the Podillyaʼs concept in the Mykhailo Stelmachʼs fiction works. The article analyzes the main lexical representation of the conceptualization subject which form the holistic nomination of the concept and their derivative elements expressed by nouns and adjectives.
Key words: holistic nomination, attribute nomination, partitive nomination, verbalizators.
Дудник О. М.
ТЕРМІНОРОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ НОМЕН – ОНІМ. НАУКОВИЙ НОМЕН ТА ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИЙ ХУДОЖНІЙ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті здійснено спробу вирізнити поняття «номен» із-поміж інших терміноокреслювальних груп лексики. Студіювання поглядів відомих лінгвістів призводить до розуміння особливостей, функцій, призначення номенклатурних одиниць та онімів, а також до потреби розмежування номена наукового від загальновживаного художнього.
Ключові слова: номен, онім, номенклатура, загальновживаний художній номен, науковий номен.
В статье делается попытка вичленить понятие «номен» среди других специальных групп лексики. Изучение взглядов известных лингвистов ведёт к пониманию особенностей, функций, назначения номенклатурних единиц и онимов, а также к необходимости дифференциации номена научного от общеупотребляемого художественного.
Ключевые слова: номен, оним, номенклатура, общеупотребляемый художественный номен, научный номен.
This article attempts to isolate the concept of nomen from special lexical groups. The studying of the views of well-known linguists leads to understanding the features, functions, purpose of nomenclature units and onims. Also it impulses us to separate the scientific nomen from the commonly used literary nomen.
Key words: nomen, onim, nomenclature, commonly used literary nomen, scientific nomen.
Кірілкова Н. В.
НАЗВИ СОСНИ ТА СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ГОВІРКАХ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті на основі експедиційних записів, здійснених у селах Зарічненського району на Рівненщині, проаналізовано діалектні назви сосни та її насаджень, частин дерева з огляду на їхнє функціювання в сучасних говірках. Висловлено міркування щодо творення фітоназв та їхнього семантичного наповнення.
Ключові слова: фітоназви, діалектна лексика, поліські говірки.
В статье на основе экспедиционных записей, сделанных в сёлах Заречненского района Ровенской области, проанализированы диалектные названия сосны и её насаждений, части дерева в функциональном аспекте. Высказаны предположения относительно их возникновения и семантического наполнения.
Ключевые слова: фитоназвания, диалектная лексика, полесские говоры.
The paper gives the fragment of the subject group of the vocabulary trees from Rivne Polissya dialects. The effort of ethnolinguistic analyze of dialectal texts and stories, which are connected names of peen tree was made.
Key words: phytonym, semantic motivation, peen tree, Polissya dialects.
Коць Т. А.
ЛІТЕРАТУРНА НОРМА І СУЧАСНІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано лексико-семантичні, морфологічні та словотвірні процеси в українській мові у зв’язку з тенденціями динаміки літературної норми. Особливу увагу звернено на функціювання варіантів, узагальнено основні напрямки лексичних і граматичних змін, зокрема взаємодії власне української і запозиченої лексики, розкриття внутрішнього словотвірного потенціалу. На основі зіставно-порівняльного аналізу даних історичних та сучасних граматик і функційних особливостей різнорівневих мовних одиниць простежено зміни в нормативному статусі, визначено загальні принципи їх кодифікації.
Ключові слова: мовна норма, літературна мова, прескриптивна норма, кодифікація, варіант.
В статье проанализированы лексико-семантические, морфологические и словообразовательные процессы в украинском языке в связи с тенденциями динамики литературной нормы. Особенное внимание обращено на функционирование вариантов, обобщено основные направления лексических и грамматических изменений, в частности взаимодействия исконно украинской и заимствованной лексики, раскрытия внутреннего словообразовательного потенциала. На основе сопоставительного анализа данных исторических и современных грамматик особенностей разноуровневых языковых единиц отслежено изменения в их нормативном статусе, определено общие принципы их кодификации.
Ключевые слова: языковая норма, литературный язык, прескриптивная норма, кодификация, вариант.
The research presents an analysis of lexical, semantical word-formative and morphological processes in Ukrainian language in accordance with the tendencies of the literary norm dynamics. Special attention is paid to the functioning of variants. The main trends of lexical and grammatical changes, and the interaction of originally and borrowed grammatical, the disclosing of inherent laws of development of word-building, have been generalized. The juxtapositive and comparative data analysis of functional peculiarities of neutral and stylistically marked words show the changes in the normative status of lexical units and determine the general principles of their codification.
Key words: language norm, literary language, prescription norm, variant, codification.
Краєвська Г. П.
ГІПОНІМІЯ ЯК ВИЯВ СИСТЕМНОСТІ ЛЕКСИКИ ТРАДИЦІЙНИХ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті розглянуто гіпонімію як вияв системності мови на прикладі лексики традиційних народних ремесел говірок Центрального Поділля. Досліджено особливості структури гіперонімів та гіпонімів. Установлено, що аналізованій лексиці властива складна семантична структура.
Ключові слова: лексика, говірки Центрального Поділля, гіперо-гіпонімічні відношення, гіперонім, гіпонім.
В статье рассматривается гипонимия как показатель системности языка на примере лексики традиционных народних ремесел говоров Центрального Подолья. Описано особенности структуры гиперонимов и гипонимов. Установлено, что анализируемой лексике присуща сложная семантическая структура.
Ключевые слова: лексика, говоры Центрального Подолья, гиперо-гипонимические отношения, гипероним, гипоним.
The article is devoted hyper-hyponymic relations as a manifestation of systemic vocabulary as an example of language of traditional folk crafts dialects of Central Podilla. Structure of the hyperonyms, hyponyms has been analyzed. It has been found that analyzed vocabulary is inherent semantic structure.
Key words: language, dialect Central Padilla, hyper-hyponymic relations, hyperonym, hyponym.
Леонова Н. В.
ОГОЛОШЕННЯ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ В МЕТРО, ЇХ СИНТАКСИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті розглянуто синтаксичні особливості оголошень та повідомлень у метро. Проаналізовано ці конструкції як один із різновидів малих жанрових форм інформації (МЖФІ) серед інших синтаксичних одиниць. Визначено види номінативних і вокативних речень як моделей, у яких функціюють розглянуті структури.
Ключові слова: повідомлення в метро, оголошення в метро, малі жанрові форми інформації, вокативні конструкції, номінативні мінімальні побудови, віртуально-фактичні соціумні пари-моделі А – П, А – УП.
В статье рассматриваются синтаксические особенности объявлений и сообщений в метро. Проанализировано эти конструкции как один из разновидностей малых жанровых форм информации (МЖФИ) среди других синтаксических единиц. Определены виды номинативных и вокативных предложений как моделей, в которых функционируют рассмотренные структуры.
Ключевые слова: сообщения в метро, объявления в метро, малые жанровые формы информации, вокативные конструкции, номинативные минимальные построения, виртуально-фактические социумные пары-модели А – П, А – УП.
The article N.V. Leonova considered syntactic features announcements and advertisements in the subway. Also defines the place of messages and ads in the subway as a form of small genre forms of information (MZHFI) among other similar syntactic units. The kinds of nominative and vocative proposals as models in which the function considered structure.
Keywords: posts in the subway, the subway ads, small genre forms of information vocative construction nominative minimal construction, virtually – actual society a pair of model A – P, A – UP.
Мазур Н. В.
МОВНО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕМУАРНОГО ТЕКСТУ ДМИТРА ДОРОШЕНКА (НА МАТЕРІАЛІ «МОЇХ СПОМИНІВ ПРО ДАВНЄ МИНУЛЕ» (1901-1914 РР.))
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано мовно-структурні особливості мемуарного тексту на матеріалі «Моїх споминів про давнє минуле» (1901–1914 рр.) Дмитра Дорошенка і висвітлено специфіку мовної організації цих текстів; зафіксовано активізацію синонімічних лексем; відзначено взаємодію образних й емоційно-оцінних лексем; наведено контексти із синтаксичними архаїзмами й суспільно-політичною лексикою.
Ключові слова: мемуаристика, спогади, мовно-структурний зміст, суспільно-політична лексика, культурно-історична дійсність, синонімічні лексеми.
В статье проанализированы языково-структурные особенности мемуарного текста на материале «Моих воспоминаний о давнем прошлом» (1901–1914 гг.) Дмитрия Дорошенко и освещено специфику речевой организации этих текстов; зафиксирована активизация синонимических лексем; отмечено взаимодействие образных и эмоционально-оценочных лексем; приведены контексты с синтаксическими архаизмами и общественно-политической лексикой.
Ключевые слова: мемуаристика, воспоминания, языково-структурное содержание, общественно-политическая лексика, культурно-историческая действительность, синонимические лексемы.
In the paper the language-structural features of a memoirs text on the material of Dmytro Doroshenko’s «My memories about the ancient past (1901–1914)» are analyzed and the specific of language organization of these texts is elucidated; the activization of synonymic lexemes is fixed; the interaction of figurative and emotionally-estimated lexemes is observed; the contexts with syntactic archaisms and political lexicon are given.
Key words: memoirs literature, memoirs, language-structural content, socially-political lexicon, culturally-historical reality, synonymic lexemes.
Максимчук В. В.
ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКІ ФЛОРОЛЕКСЕМИ СУЧАСНИХ ПОЕТІВ РІВНЕНЩИНИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано семантичні особливості індивідуально-авторських флоролексем у словотворчості сучасних поетів Рівненщини. Схарактеризовано інновації, утворені від назв рослин, що ростуть на території краю (просторова прикріпленість) і закорінені в етносвідомості українського народу загалом та мешканців Рівненщини зокрема (міфологічна прикріпленість).
Ключові слова: авторський лексичний новотвір, індивідуально-авторська флоролексема, локальна мовно-поетична картина світу, сучасна поезія Рівненщини.
В статье проанализированы семантические особенности индивидуально-авторских флоролексем в словотворчестве современных поэтов Ривненщины. Охарактеризованы инновации, образованные от названий растений, растущих на территории края (пространственное прикрепление) и укорененных в этносознании украинского народа в целом и жителей Ривненщины в частности (мифологическое прикрепление).
Ключевые слова: авторское лексическое новообразование, индивидуально-авторская флоролексема, локальная языковая поэтическая картина мира, современная поэзия Ривненщины.
The article is devoted to the semantic peculiarities of individually-author florolexemes in the modern Rivnenshchyna poets’ word-creation. The innovations, created from the names of plants that grow on territory of region (spatial attachment) and engrained in ethnical consciousness of Ukrainian people and Rivnenshchyna habitants in particular (mythological attachment) have been characterized.
Key words: author lexical neologism, individually-author florolexeme, local language-poetical worldview, modern Rivnenshchyna poetry.
Мамич М. В.
КУЛЬТУРОМОВНИЙ КОНТЕНТ ЖУРНАЛУ «ЖІНКА» 50-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті представлено культуромовний контент журналу «Жінка» середини ХХ століття з погляду історичної динаміки лексичних, правописних, граматичних норм сучасної літературної мови. Проведено зіставний аналіз вибраних рядів слів, синтаксичних конструкцій, які засвідчують ядерну якість норми в означений період функціювання офіційної української мови – орієнтація на зниження варіантності, зближення в писемній практиці означених норм із нормами російської літературної мови.
Ключові слова: мова журналу, культуромовний контент, норма літературної мови.
В статье представлен культурно-речевой контент журнала «Женщина» середины ХХ века с точки зрения исторической динамики лексических, грамматических норм современного литературного языка и правописания. Проведен сопоставительный анализ выбранных рядов слов, синтаксических конструкций, свидетельствующих о ядерном качестве нормы в указанный период функционирования официального украинского языка – ориентация на снижение вариантности, сближение в письменной практике указанных норм с нормами русского литературного языка.
Ключевые слова: язык журнала, культурно-речевой, норма литературного языка.
The article presents a cultural-speech content of the magazine «Woman» of the mid twentieth century in terms of the historical dynamics of lexical, grammatical rules of modern literary language and spelling. A comparative analysis of selected series of words, syntax, indicating the nuclear as a norm within the specified period of operation of the official Ukrainian language – focus on the reduction of the variance, the convergence in the writing practice these standards with the standards of the Russian literary language.
Key words: language of magazine, cultural-speech content, norm of the literary language.
Марусинець М. М.
ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ СЕМАНТИКИ МОДАЛЬНИХ ЧАСТОК (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, НІМЕЦЬКОЇ, УГОРСЬКОЇ МОВ)
Текст статті / Full text (PDF)
У статті опрацьовано комплексну методику аналізу семантики модальних часток із застосуванням концептуального апарату теорії релевантності. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що в семантиці модальних часток закодовано процедурні значення, які обмежують інференційну частину інтерпретації висловлення; вони контролюють вибір слухачем контексту, у якому висловлення є релевантним.
Ключові слова: модальна частка, інваріантне значення, теорія релевантності, концептуальне значення, процедурне значення.
В статье рассматривается комплексная методика анализа семантики модальных частиц с использованием концептуального аппарата теории релевантности. Проведенное исследование дает основания утверждать, что в семантике модальных частиц закодировано процедурные значения, которые ограничивают инференционную часть интерпретации высказывания; они контролируют выбор слушающим контекста, в котором высказывание является релевантным.
Ключевые слова: модальная частица, инвариантное значение, теория релевантности, концептуальное значение, процедурное значение.
The article suggests a comprehensive approach to analyzing modal particle semantics on the basis of the conceptual apparatus of Relevance Theory. The research findings show that modal particles encode procedural meanings which constrain the inferential phase of utterance interpretation; they guide the hearer towards selecting relevant contexts for the utterance.
Key words: modal particle, invariant meaning, Relevance Theory, conceptual meaning, procedural meaning.
Маслова Ю. П.
СПЕЦИФІКА НАЙМЕНУВАНЬ ОСІБ ЖІНОЧОЇ Й ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ ТА КАТЕГОРІЯ РОДУ В ГАЗЕТНИХ ТЕКСТАХ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті йдеться про домінування в газетних текстах назв професій, звань, посад, які для обох статей мають лише форму чоловічого роду: капітан, економіст, декан, академік, пілот, юрист та ін. Описано лексичні лакуни, морфологічну та семантичну асиметрії, що трапляються в мові ЗМІ.
Ключові слова: стать, гендер, гендерна нерівність, газетні тексти.
В статье речь идет о доминировании в газетных текстах названий профессий, званий, должностей, которые для обоего пола имеют лишь форму мужского рода: капитан, экономист, декан, академик, пилот, юрист и др. Описаны лексические лакуны, морфологическая и семантическая асимметрия, которые случаются в языке СМИ.
Ключевые слова: пол, гендер, гендерное неравенство, газетные тексты.
The article is devoted to prevailing in newspaper texts of the names of professions, ranks, positions, having for both sexes a form of masculine only: captain, economist, dean, academician, pilot, lawyer and other. The lexical lacunas, morphological and semantic asymmetries of newspaper language have been described.
Key words: sex, gender, gender inequality, newspaper texts.
Мединська Н. М.
ВАЛЕНТНІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ОЗНАКОВИХ СЛІВ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано валентнісні властивості ознакових слів, кількісний і якісний склад лексико-семантичних груп предикатних синтаксем, закономірності їхньої реалізації у структурі речення.
Ключові слова: ознакові слова, валентність, предикат, дієслово, лексико-семантичні групи.
В статье проанализированы валентные особенности признаковых слов, количественный и качественный состав лексико-семантических групп предикатных синтаксем, закономерности их ре-ализации в структуре предложения.
Ключевые слова: признаковые слова, валентность, предикат, глагол, лексико-семантические группы.
The article analyzes the valency properties of attribute words, quantity and quality composition of lexicalsemantic groups of predicate syntax patterns for their implementation in the structure of sentence.
Keywords: attribute words, valency, predicate, verb, lexical-semantic groups.
Мініч Л. С.
ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНІ ІДЕЇ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано основні аспекти дослідження синергетики. Основну увагу зосереджено на з’ясуванні сутності синергетики.
Ключові слова: синергетика, лінгвосинергетика, синергетичний напрям, духовно-синергетична сутність мови, енергетейність мови.
В статье проанализированы основные аспекты исследования синергетики. Основное внимание сосредоточено на выяснении сущности синергетики.
Ключові слова: синергетика, лингвосинергетика, синергетическое направление, духовно-синергетическая сущность языка, енергетейность языка.
The article reveals main aspects of studying synergetics. The main focus is on clarifying the nature of synergetics.
Key words:s ynergetics, lingvosynergetics, synergetic tendency, spiritual synergetic nature of a language, language energy.
Павлюк Т. П.
ПРЕДИКАТНЕ ОТОЧЕННЯ КОНЦЕПТУ ‘КРИМ’ У ЗАГОЛОВКАХ ЗМІ
Текст статті / Full text (PDF)
Стаття присвячена моделюванню структури концепту ‘Крим’, репрезентованого в заголовках інформаційних ресурсів мережі Інтернет, які дають змогу описати предикатне оточення обраного концепту та оцінний потенціал інформації, покликаної формувати громадську думку.
Ключові слова: концепт, предикат, семантика, значення, оцінка.
Статья посвящена моделированию структуры концепта ‘Крым’, представленного в заголовках информационных ресурсов сети Интернет, которые позволяют описать предикатное окружения указанного концепта и оценочный потенциал информации, используемой для формирования общественного мнения.
Ключевые слова: концепт, предикат, семантика, значение, оценка.
This article is devoted to modeling the structure of the concept ‘Crimea’, which is presented in the Internet informational resources, that allow to describe the predicate environment of chosen concept and evaluative potential of information designed to shape public opinion.
Keywords: concept, predicate, semantics, value assessment.
Ричагівська Ю. Є.
ФУНКЦІЮВАННЯ СУРЯДНИХ СПОЛУЧНИКІВ У ДІАЛЕКТНОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ С. БАРМАКИ РІВНЕНСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано функції діалектних сурядних сполучників на прикладі однієї з говірок Рівненщини; авторка звернула увагу на частотність функціювання в діалектах асемантичних засобів зв’язку, на випадки полісиндетону, наголосила на відкритості розрядів сурядних сполучників.
Ключові слова: діалектне мовлення, говірка, сурядний сполучник, асемантичний сполучник.
На примере одного говора Ровенщины в статье описаны диалектные сочинительные союзы; автор обратила внимание на частые в диалектной речи случаи нетипичного функционирования асемантических союзов, на случаи их многократного повторения.
Ключевые слова: диалектная речь, местный говор, сочинительный союз, асемантический союз.
The article analyses functions of coordinate conjunctions illustrated by one of a local subdialects of Rivne region; attention was drawn to the frequent use of multiple conjunctions, to cases of atypical functioning undifferentiated conjunctions.
Key words: dialect speech, local subdialect, сoordinate conjunction, undifferentiated conjunction.
Степанова О. І.
ДО ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ НОРМИ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті висвітлено поняття термінологічної норми, проаналізовано особливості норм сучасних українських терміносистем, окреслено варіантність норм термінолексем, названі причини їхнього порушення, охарактеризовано джерела, шляхи і способи кодифікації.
Ключові слова: термін, термінологія, терміносистема, термінолексема, мовна норма, професійний варіант норми.
В статье освещается понятие терминологической нормы, анализируются особенности норм современных украинских терминосистем, очерчивается вариантность норм терминолексем, называются причины их нарушения, характеризуются источники, пути и способы кодификации.
Ключевые слова: термин, терминология, терминосистема, терминолексема, языковая норма, профессиональный вариант нормы.
The article clarifies the notion of terminological standards, analyzed the features of the norms of the modern Ukrainian terminology systems, outlines the variation of terms, called the reason of their violation, characterized sources, the ways of and means of codification.
Key words: term, terminology, terminology systems, linguistic norm, the professional version of the norm.
Черемська О. С.
ЗАСАДИ ЛЕКСИЧНОГО НОРМУВАННЯ У ПРАЦЯХ МОВОЗНАВЦІВ ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТ.)
Текст статті / Full text (PDF)
У статті висвітлено погляди мовознавців Харківської філологічної школи щодо вироблення мовних стандартів у першій третині ХХ століття. Окреслено теоретичні засади лексичного нормування, виокремлено принципи нормалізації та критерії нормативності.
Ключові слова: Харківська філологічна школа, літературна норма, принципи унормування, критерії нормативності.
В статье освещены взгляды языковедов Харьковской филологической школы на разработку языковых стандартов в первой трети ХХ века. Определены теоретические основы лексической нормализации, выделены принципы нормализации и критерии нормативности.
Ключевые слова: Харьковская филологическая школа, литературная норма, принципы нормализации, критерии нормативности.
The article show the views of linguists Kharkіv philological school for the development of language standards in the first third of the twentieth century. Defined the theoretical basis of lexical normalization,normalization, and highlighted the principles of normative criteria.
Key words: Kharkiv philological school, literary norm normalization principles, criteria normativity.
Щербачук Н. П.
СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ В ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ, ЇЇ КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД
Текст статті / Full text (PDF)
У статті проаналізовано типову компонентну наповнюваність семантично елементарного простого речення діалогічного мовлення. Установлено причини експліцитності/імпліцитності синтаксем у діалогічних єдностей на зразок питання-відповідь. Зазначено ряд чинників, що зумовлюють ущільненість речень-реплік.
Ключові слова: предикат, валентність, репліка-стимул, експліцитність / імпліцитність, репліка-реакція, субстанціальні синтаксеми.
В статье анализируется типичная компонентная наполняемость семантически элементарного предложения диалогической речи. Устанавливаются причины эксплицитности/имплицитности синтаксем в диалогической речи типа вопрос-ответ. Обозначено перечень факторов, что обуславливают уплотнённость предложений-реплик.
Ключевые слова: предикат, валентность, реплика-стимул, эксплицитность / имплицитность, реплика-реакция, субстанциальные синтаксемы.
The article analyzes the typical component occupancy semantically basic simple sentence dialogue speech. Are established causes of explicitness / implicitness syntaxemes in dialogical unity such as question and answer. Specified number of factors that contribute compactedness sentences-replicas.
Key words: predicate valence, cue-stimulus explicitness / implicitness, cue-response, substantial syntaxemes.
РОЗДІЛ 2. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ СТУДІЇ
Кочерга С. О.
ЄРУСАЛИМСЬКИЙ ТЕКСТ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Текст статті / Full text (PDF)
Статтю присвячено геокультурним вимірам творчості Лесі Українки. У ній охарактеризовано єрусалимський дискурс у творчості письменниці. Розглянуто топос Єрусалима, який моделюється у творах, написаних за біблійними, євангельськими та пост’євангельськими сюжетами («На руїнах», «Вавилонський полон», «Що дасть нам силу?», «Руфін і Прісцілла» та інші). Проаналізовано авторські особливості візії міста, семантичне багатство міфологеми «Єрусалим», ключові семіотичні знаки сакрального простору, численні асоціації в контексті світової традиції.
Ключові слова: геопоетика, топос, код, семантика, міф.
Статья посвящена геокультурным измерениям творчества Леси Украинки. В ней охарактеризован иерусалимский дискурс в творчестве писательницы. Рассмотрен топос Иерусалима, который моделируется в произведениях, написаных по библейским, евангельским и постевангельським сюжетам («На руинах», «Вавилонский плен», «Что даст нам силу?», «Руфин и Присцилла» и другие). Проанализированы авторские особенности визии города, семантическое богатство мифологемы «Иерусалим», ключевые семиотические знаки сакрального пространства, многочисленные ассоциации в контексте мировой традиции.
Ключевые слова: геопоэтика, топос, код, семантика, миф.
The article is dedicated to geo-cultural dimensions of Lesya Ukrainka’s creative work. It describes Jerusalem discourse in the works of the writer. It is characterized the Jerusalem topos, which is modeled in the works written by biblical, evangelical and postevangelical stories («The Ruins», «Babylonian Captivity», «What Will Give us Strength?», «Rufin and Priscilla» and others). It is analyzed the author’s specific understanding of the city, semantic abundance of the myth «Jerusalem», the key semiotic signs of sacred space, numerous associations in the context of world traditions.
Key words: geo-poetics, topos, code, semantics, myth.
Вісич О. А.
ТОПОС ТЕАТРУ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Текст статті / Full text (PDF)
Стаття присвячена проблемі театру і театралізації в драматичній творчості Лесі Українки. Автор аналізує чотири типи репрезентації топосу театру у творчості письменниці: богемний антураж твору («Блакитна троянда»); публічні виступи, побудовані за аналогією з театральним лицедійством («Кассандра», «Адвокат Мартіан»); власне театралізовані дійства як важливі чинники сюжетобудови («Оргія», «Адвокат Мартіан»); концептуальний портрет глядача («Руфін і Прісцілла»). Доведено, що в драматургії Лесі Українки переважає імітація театрального дійства, яке створює додатковий вимір текстів, ускладнюючи їх конституцію. Видовища на площах, оргіях, у цирку, суді, зображені у творах Лесі Українки, є самодостатніми естетичними цінностями з відповідними креативними законами театру.
Ключові слова: театралізація, дійство, концепція, глядач, персонаж.
Статья посвящена проблеме театра и театрализации в драматическом творчестве Леси Украинки. Автор анализирует четыре типа репрезентации топоса театра в творчестве писательницы: богемный антураж («Голубая роза»); публичные выступления, построенные по аналогии с театральным лицедейством («Кассандра», «Адвокат Мартиан»); собственно театрализованные действия как важные факторы построения сюжета («Оргия», «Адвокат Мартиан»); концептуальный портрет зрителя («Руфин и Присцилла»). Доказано, что в драматургии Леси Украинки преобладает имитация театрального действа, которое создает дополнительное измерение в текстах, усложняя их конституцию. Постановки на площадях, оргиях, в цирке, суде, изображенные в драмах Леси Украинки, являются самодостаточными эстетическими ценностями с соответствующими креативными законами театра.
Ключевые слова: театрализация, действие, концепция, зритель, персонаж.
The article deals with the theater and theatricality in the dramatic works of Lesya Ukrainka. The author analyzes four types of representation of theatre topos in the works of the writer. They are bohemian entourage («Blue Rose»); public speaking constructed in the same way as theatrical play-acting is («Cassandra», «Lawyer Martian»); theatrical performances itself as important factors of getting a plot («Orgy», «Lawyer Martian»); conceptual portrait of the audience («Rufin and Priscilla»). It’s proved that the imitation of theatrical performances dominate in Lesya Ukrainka’s dramas and creates an extra dimension of texts, complicating their constitution. The performances on the streets, orgies, in the circus, court depicted in the works of Lesya Ukrainka, are self-contained aesthetic values based on the laws of creative theater.
Key words: theatricality, performance, concept, audience, character.
Кирильчук О. М.
ОБРАЗ ПОЛЯКА В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРИЧНІЙ ПРОЗІ КІНЦЯ ХІХ СТОРІЧЧЯ
Текст статті / Full text (PDF)
У статті акцентовано увагу на репрезентації образу Іншого в історичній прозі І. Нечуя-Левицького, Д. Мордовця та М. Старицького. Автор розглядає стратегії моделювання гетерообразів, у яких іншування (othering) колективних іміджів поляків та росіян пов’язано із антиколоніальною стратегією української літератури кінця ХІХ ст.
Ключові слова: постколоніалізм, культурний колоніалізм, антиколоніалізм, пограниччя, історична белетристика.
В статье акцентируется внимание на репрезентации образа Другого в исторической прозе И. Нечуя-Левицкого, Д. Мордовця и М. Старицкого. Автор рассматривает стратегии моделирования гетерообразив, в которых пренебрежения (othering) коллективных имиджей поляков и россиян связано с антиколониальной стратегией украинской литературы конца XIX века.
Ключевые слова: постколониализм, культурный колониализм, антиколониализм, пограничье, историческая беллетристика.
The article emphasizes the image of the Other’s representation in the historical prose of I. NechuyLevуtskiy, D. Mordovets and M. Starytskiy. The author examines the modeling strategies of heteroimages in which the «othering» of Poles collective images is connected with the anticolonial strategy of Ukrainian literature of the late nineteenth century.
Key words: postcolonialism, cultural colonialism, counter-discourse, borderlands, historical belleslettres.
Панова Н. Ю.
СУЇЦИДАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПРОЗІ АРХИПА ТЕСЛЕНКА
Текст статті / Full text (PDF)
Провідним у творах А. Тесленка є мотив смерті, який автор активізує по-різному, зокрема за допомогою зображення суїцидальних актів. У прозі письменника можна простежити реалістичне ставлення до проблеми самогубства як до величезної національної трагедії.
Ключові слова: самогубство, життєва трагедія, декадентські настрої, соціальний конфлікт, суїцидальний акт.
Ведущим в произведениях А. Тесленко является мотив смерти, который активизируется по-разному, в частности при помощи изображения суицидальных актов. В творчестве А. Тесленко можно проследить реалистическое отношение к проблеме самоубийства как к огромной национальной трагедии.
Ключевые слова: самоубийство, жизненная трагедия, декадентские настроения, социальный конфликт, суицидальный акт.
The leading motive in the works by A. Teslenko is the motive of death, which is activated in different ways, in particular by means of depicting the suicidal acts. In works by A. Teslenko we can see the realistic attitude to the problem of suicide as a great national tragedy.
Key words: suicide, life tragedy, decadent mood, social conflict, suicidal act.
Шарагіна О. В.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФЕНОМЕНУ ТИШІ У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА
Текст статті / Full text (PDF)
У статті розглянуто поетичні твори Василя Симоненка зі збірок «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Ти знаєш, що ти людина». Здійснено спробу з’ясувати реалізацію естетичної концепції феномену «тихої лірики» у віршах митця через комунікативні конструкції, «Я – внутрішнє», «Я – зовнішнє», «Я – всеохопне». Проаналізовано звернення поета до явищ natural silence – тиші та homo silence – мовчання як до засобів вираження власної естетичної позиції за допомогою різноманітних тропів і стилістичних фігур.
Ключові слова: «тиха лірика», natural silence, homo silence, «Я – внутрішнє», «Я – зовнішнє», «Я – всеохопне».
В статье рассмотрены поэтические произведения Василия Симоненко из сборников, «Тишина и гром», «Земное притяжение», «Ты знаешь, что ты человек». Предпринята попытка выяснить реали-зацию эстетической концепции феномена «тихой лірики» в стихах творца через коммуникативные конструкции «Я – внутреннее», «Я – внешнее», «Я – комплексное». Проанализировано обращение поэта к явлениям natural silence –тишины и homo silence – молчания как к средствам выражения собственной эстетической позиции с помощью разнообразных тропов и стилистических фигур.
Ключевые слова: «тихая лирика», natural silence, homo silence, «Я – внутреннее», «Я – внешнее», «Я – комплексное».
In the article considered the poetry of Vasyl Symonenko of the collections «Silence and thunder», «Earth’s gravity», «You know that you are human». An attempt to ascertain the implementation of the aesthetic conception of the phenomenon «silent poetry», in the verses of the artist through communication concepts, «I – internal», «I – external», «I – comprehensive». Analyzed the attitude of the poet to the phenomena of the natural silence and homo silence as a means of expressing their own aesthetic position through various tropes and stylistic devices.
Keywords: «silent poetry», natural silence, homo silence, «I – internal», «I – external», «I – comprehensive».
