№66/2017
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : збірник наукових праць / укладачі : І. В. Ковальчук, Л. М. Коцюк, О. Ю. Костюк. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2017. – Вип. 66. – 104 с.
ЗМІСТ ВИПУСКУ / VOLUME CONTENT
УДК811.133.1’373:82.133.1-31.09:177.61
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-3-6
T. M. Khaichevska, T. Y. Mirchuk,
Université nationale d’Europe orientale Lessia Oukraïnka Chaire de langues romanes et d’interlinguisme
LE CHAMP LEXICO-SÉMANTIQUE DE LA NOTION «L’AMOUR» (AU MATÉRIEL DU ROMAN DE GUSTAVE FLAUBERT «L’ÉDUCATION SENTIMENTALE»)
Ces derniers temps l’attention particulière des linguistes portent sur les études des liens des faits linguistiques effectuées à la base des œuvres littéraires: les liens objectifs existant entre les faits séparés de la langue et les moyens linguistiques unissant ces faits. L’analyse sémantique des unités lexicales et de leurs fonctions stylistiques dans un texte littéraire s’inscrivent dans le cadre de la théorie sémasiologique générale. Cet article est consacré à l’étude des particularités linguistiques de la réalisation de la notion «amour» dans le roman de G. Flaubert «L’éducation sentimentale». En analysant le texte du roman, on a déterminé un corpus de moyens linguistiques réuni dans le champ lexico-sémantique de l’amour qui constituent la présentation explicite et implicite de ce sentiment. Dans cette recherche, nous nous sommes basés sur l’interprétation du texte littéraire à travers le champ lexico-sémantique. Une telle méthode nous aidera à préciser non seulement des raisons objectives, qui influencent le choix du lexique par l’auteur, mais à comprendre son opinion aussi.
Mots clés: le champ lexico-sémantique, l’unité lexicale, la notion «amour», le noyau du champ lexico-sémantique, la proximité sémantique.
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПОНЯТТЯ «КОХАННЯ» (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ГЮСТАВА ФЛОБЕРА «ВИХОВАННЯ ПОЧУТТІВ»)
Стаття присвячена вивченню лінгвістичних особливостей репрезентації поняття «кохання» у романі Гюстава Флобера «Сентиментальне виховання» зокрема дослідженню його лексико-семантичного поля. Гюстав Флобер є одним із найвідоміших французьких письменників, який описував природу людських почуттів, тому ми обрали один з його романів, який є менш дослідженим з точки зору лінгвістики і водночас цікавим матеріалом для наукової роз-відки. Метою даного дослідження є семантичний та функціональний аналіз лексики, що пов’язаний з вираженням різних аспектів кохання. Проаналізувавши текст роману, було визначено сукупність мовних засобів, які формують лексико-семантичне поле (експліцитне й імпліцитне вираження) поняття «кохання». Результати дослідження свідчать, що ядром досліджуваного лексико-семантичного поля є іменникamour та його похідні, центральна частина лексико-семантичного поля «кохання» складається з таких лексичних одиниць як adoration обожнювання, passion пристрасть, а його периферія включає такі лексичні одиниці як: liaison зв’язок, caprice каприз, baiser поцілунок (цілувати), dévouement відданість. Також було визначено послідовність лексем, відповідно до ступеня семантичної близькості з основним значенням. Проведене дослідження виявило постійний зв’язок лексем, які відображають явні та неявні реалізації поняття любові, зокрема за допомогою прикметниківromantique, joyeux, fort, іменниківaffection, tendresse, admiration та прислівникаprofondément. Авторське бачення«кохання» у романі характеризується певною символікою, тому важливу роль у ході інтерпретації тексту відіграють стилістичні фігури такі як гіпербола та риторичне запитання.
Ключові слова: лексико-семантичне поле, лексична одиниця, поняття«кохання», ядро лексико-семантичного поля, семантична близькість.
LEXICO-SEMANIC FIELD «LOVE» (BASED ON THE NOVEL «SENTIMENTAL EDUCATION BY GUSTAVE FLAUBERT)
This article is devoted to the investigation of linguistic peculiarities of representation of the notion «love» in the novel «Sentimental Education» by Gustave Flaubert, including the research of corresponding lexico-semantic field. This writer is one of the most famous French authors who described human emotions and we choose this novel because it is not studied enough. The purpose of this research is semantic and functional analysis of the vocabulary associated with different aspects of love. Having analyzed the text of the novel, the complex of linguistic means constituting the lexico-semantic field (explicit and implicit expression) of the notion «love» was defined. The results of the study prove that the nucleus of the lexico-semantic field under study is a noun amour and its derivatives (over 160 examples of word usage), the central part comprises such lexical units as adoration adoration, passion passion, and its periphery includes lexical units liaison relationship, caprice caprice, baiser a kiss, dévouement commitment. The sequence of lexical units according to the degree of semantic proximity to the basic meaning was also defined. The research revealed permanent connection between lexical units that reflect explicit and implicit realizations of the notion of love, in particular by adjectives romantique, joyeux, fort, nouns affection, tendresse, admiration and an adverb profondément. The author’s vision of «love» in the novel is characterized by certain symbols, that is why such stylistic figures as hyperbole and rhetorical questions play an important role in the interpretation of the text.
Key words: lexico-semantic field, lexical unit, the notion «love», the nucleus of the lexico-semantic field, semantic proximity.
Bibliographie:
1. Арнольд И. В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка текста / И. В. Арнольд // Текст как объект комплексного анализа в вузе. – Л. : ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1984. – С. 3–11.
2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов/ О. С. Ахманова. – М. : Сов. энциклопедия, 1966. – С. 334.
3. Балли Ш. Французская стилистика/ Шарль Балли. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1961. – 394 с.
4. Бережан С. Г. Теория семантических полей и синонимия/ С. Г. Бережан// Проблемы языкознания. Доклады и сообщения советских ученых наX международном конгрессе лингвистов. Бухарест, 28.08.-2.09.1967. – М. : Наука, 1967. – С. 165–169.
5. Вилюман В. Г. Английская синонимика/ В. Г. Вилюман. – М. : Высшая школа, 1980. – 123 с.
6. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология/ В. Г. Гак. – М. : Международные отношения, 1977. – 264 с.
7. Кухаренко В. А. Индивидуально-художественный стиль и его исследование/ В. А. Кухаренко. – Киев-Одесса: Высшая школа, 1980. – 167 с.
8. Кухаренко В. А. Семантические признаки, формирующие лексические объединения целых художественных текстов/ В. А. Кухаренко, Н. М. Тхор// Семантические признаки и их реализация в тексте. – Волгоград: ВГПИ им. А. И. Серафимовича, 1986. – С. 12–20.
9. Лукьянова Н. А. Экспрессивная лексика разговорного употребления/ Н. А. Лукьянова// Проблемы семантики. – Новосибирск: Изд-во Наука, 1986. – 230 с.
10. Лурия А. Р. Язык и сознание/ А. Р. Лурия. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 320 с.
11. Медникова Э. М. Значение слова и методы его описания/ Э. М. Медникова. – М. : Высшая школа, 1974. – 202 с.
12. Уфимцева А. А. Лексика/ А. А. Уфимцева// Общее языкознание. Внутренняя структура языка. – М. : Наука,1972. – С. 394–455.
13. Dictionnaire Hachette encyclopédique illustré. – P. : Hachette, 1999. – 2098 p.
14. Ducháček O. Le champ conceptuel de la beauté en français moderne / Otto Ducháček,. – Prague, 1960. – 215 p.
15. Flaubert G. L’éducation sentimentale / Gustave Flaubert. – M. : Edition en langues étrangères, 1962. – 540 p.
16. Le Nouveau Petit Robert. – P. : Dictionnaires Le Robert,1995. – 2551 p.
17. Maingueneau D. Pragmatique pour le discours littéraire. – P. : Bordas, 1990. – 186 p.
18. Pratiques textuelles / C. Détrie, M. Masson, B. Verine. – Édition revue et corrigée, Montpellier : Praxiling – Université Paul Valéry, 1998. – 322 p.
УДК81.255
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-7-9
Valery V. Mykhaylenko,
Ivano-Frankivsk King Danylo Galytskiy University of Law
COLOUR SPECTRUM IN THE ENGLISH WORLDVIEW AND THE AUTHOR’S DISCOURSE
Colour semantics has been in focus of mankind since the time immemorial. People name and classify colours in various ways. Colour terms have generated a lot of contradictory opinions because of the fact that colour quality is not always manifested in exactly the same way [see: 1; 11]. The present paper is a study of semantic functions of colour adjectives in the English-Language worldview and the author’s discourse. The colour value represented by adjective meets the standard in the conceptual system of the English worldview but in discourse the value changes due to the impact of the author’s intention, adjective combinability in the sentence pattern and the discourse register (professional vs. non-professional). The meaning of colour adjectives is context-dependent – their gradability does not coincide with that one of other semantic groups of adjectives. Obviously, the interpretation of colour terms includes a context-dependent component in discourse. Gradability of colour terms is a semantic property intensifying levels or degrees of the quality. Unfortunately they have received relatively little attention in cognitive semantics and their standard value is taken for granted. Additionally, they are referred to gradable and non-gradable classes of adjectives. But in the process of their semantic analysis we cannot support that point of view.
Key words: colour adjective, spectrum, functional semantics, context, discourse, graduality.
КОЛЬОРОВИЙ СПЕКТР В АГЛІЙСЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ТА АВТОРСЬКОМУ ДИСКУРСІ
Стаття присвячена дослідженню функціональної семантики прикметніків кольору в англійськомовній картині світу і структурі дискурсу. Кожен колір має свій стандарт, який є величиною незмінною, проте, вербалізоваий при-кметником у дискурсі, його значення змінюється під впливом авторської інтенції, сполучуваності прикметника і регістру дискурса. Це робить значення прикметника кольору контекстно залежним, а його градуальність різниться від такої інших семантичних груп прикметників у структурі регістру.
Ключові слова: прикметник кольору, спектр, функціональна семантика, контекст, дискурс, градуальність.
ЦВЕТОВОЙ CПЕКТР В АНГЛО-ЯЗЫЧНОЙ КАРТИНЕ МИРА И АВТОРСКОМ ДИСКУРСЕ
В центре исследования – прилагательные цвета в англо-языковой картине мира и структуре авторского дискурса. Для каждого цвета существует свой стандарт, как величина постоянная, однако, при его вербализации значение претерпевает изменение под влиянием авторской интенции, валентностных характеристик прилагательного в предложения и регистра дискурса (профессиональный vs. не профессиональный). Это вызывает контекстную зависимость значения прилагательного, а его градуальность отличается от таковой других семантических групп прилагательных в структуре дискурса.
Ключевые слова: прилагательное цвета, спектр, функциональная семантика, контекст. дискурс, градуальность.
References:
1. Biggam Carole Patricia. The Semantics of Colour: A Historical Approach / Carole Patricia Biggam. – Cambridge : CUP, 2012. – 274 p.
2. Cappelen Herman, Lepore Ernie. Intensive Semantics: A Defense of Semantic Minimalism and Speech Act Pluralism / H. Cappelen, E. Lepore. – Oxford : Basil Blackwell, 2005. – xii+ 219 p.
3. DeRose Keith. Gradable Adjectives: A Defense of Pluralism / Keith DeRose // The Australasian Journal of Philosophy. – 2008. – Vol.86. – No.1 – Pp. 141–160.
4. Hansen Nat. Color Adjectives and Radical Contextualism / Nat Hansen // Linguistics and Philosophy. – 2011. – Vol. 34. – No.3. – Pp. 201–221.
5. Kay Paul, McDaniel Chad K.The Linguistic Significance of the Meanings of Basic Color Terms / Paul Kay et al. // Language. –
1978. – Vol. 54. – Pp. 610–646.
6. Kennedy Christopher. Gradable Adjectives Denote Measure Functions. Not Partial Functions / Ch. Kennedy // Studies in Linguistc Sciences. – 1999. – Vol. 29. – Pp. 65–80.
7. Lindsey Delwin T. Brown Angela M. The Color Lexicon of American English / D. T. Lindsey, Angela M. Brown // Werner J. S. Chalupa L. M. (eds.).The New Visual Neurosciences. – Vol. 1. – Cambridge, MA : MIT Press. – 2014. – Pp. 511–52.
8. Ludlow Peter. Implicit Comparison Classes / Peter Ludlow // Linguistics and Philosopy. – 1989. – Vol. 12. – Pp. 519–533.
9. Mykhaylenko Valery V. On the Way to Professional Discourse / Valery V. Mykhaylenko // Proceedings: IV International Conference “Cognitive-Pragmatic Study of Professional Discourses”. – Kharkiv : Kharkiv: Vasyl Karazin National University, 2014. – Pp. 56–59.
10. Mykhaylenko V.V.A Glossary of Linguistics and Translation Sudies. Ivano-Frankivsk: Ivano-Frankivsk: King Danylo Galytskiy University of Law, 2015. – 528 p.
11. Quine W.V.O. Word and Object / W.V.O. Quine. – Cambridge, MA : MIT Press, 1960. – 337 p.
12. Ronchi Lucia. The Semantics of Color Sharing. The Laboratory with Color Vision: Volume II / Lucia Ronchi. – Firenze : Fondazione Giorgio Ronchi: 2014. – 134 р.
13. Rotstein C., Winter Y. Total Adjectives vs. Partial Adjectives: Scale Structure and Higher-Order Modifiers / C.Rotstein, Y.Winter // Natural Language Semantics. – 2004. – Vol.12. – Pp. 259–288.
14. Szabo Z. Adjectives in Context / Z. Szabo // I. Kenesi, R.M. Harnish (eds.). Perspectives on Semantics, Pragmatics and Discourse: A festschrift for Ferenc Kiefer. – Amsterdam: John Benjamins, 2001. – Pp. 119–146.
15. Tyson Lois. Critical Theory Today: A User-Friendly Guide / Lois Tyson. – New York : Garland Publishing, 1999. – Pp. 281.
УДК811.521'373.613=111=581
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-10-12
Yongming Wang,
Ivan Franko National University of Lviv
CONTACT SCENARIOS DURING THE JAPANESE MEDIATION IN THE ADOPTION OF ANGLICISMS IN CHINESE
The cross-cultural settings for the borrowing process between English and Chinese could be mediated on the part of the Japanese language for its significant historical and more recent role in the region. Attention is paid to the contact factors in the intermediate medium that determine the scenarios of such indirect penetrations. Both semantic and formal sides of the processes of tripartite language interaction during the adoption of Anglicisms in Chinese via Japanese are tackled with the emphasis on the interplay between the sound and graphic representation of the interim and ultimate lags of the borrowing process. The analysis considers the concomitant factors of the reductive simplification of the source item in the two-way target environment as well as the decomposition of the semantic content of the recipient units. The whole process is demonstrative of the inter-cultural subtlety of lexical borrowings in the typologically distant languages.
Key words: contact mediation, contact scenarios, English loans, secondary target language, Japanese, Chinese.
КОНТАКТНІ СЦЕНАРІЇ ПІД ЧАС ЯПОНСЬКОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У ЗАСВОЄННІ АНГЛІЦИЗМІВ КИТАЙСЬКОЮ МОВОЮ
Міжкультурні обставини процесу запозичення між англійською та китайською мовою можуть зазнавати посередництва зі сторони японської мови з погляду на її вагому історичну та недавню роль в ареалі. Звернено увагу на чинники контактності у середовищі посередника, які визначають сценарії таких непрямих проникнень. Розглянуто змістові та формальні сторони процесів тристоронньої міжмовної взаємодії із по-різному модифікованою японсько-китайською еквіфінальністю англіцизмів асимілятивними процесами у звуковій та смисловій структурах тимчасової та кінцевої ділянок процесу запозичення. Дослідження враховує супровідні чинники спрощення первинної одиниці у подвійному цільовому середовищі, а також компонентного розщеплення змістового плану запозичень. Проаналізований матеріал свідчить про міжкультурні тонкощі процесів лексичного запозичення між типологічно віддаленими мовами.
АНГЛО-КИТАЙСКИЕ ЛЕКСИЧСКИЕ КОНТАКТЫ ЧЕРЕЗ ЯПОНСКИЙ ЯЗЫК
Межкультурные обстоятельства процесса заимствования между японским и китайским языком могут подвергаться посредничеству со стороны японского языка в виду существенной исторической и более недавней роли последнего в ареале. Обращено внимание на факторы контактности в среде языка-посредника, определяющие сценарии таких непрямых проникновений. Рассмотрены смысловые и формальные стороны процессов тристороннего межязыкового взаимодействия с по-разному модифицируемой японско-китайской эквифинальностью англицизмов ассимилятивными процессами в звуковой и смысловой структурах, временного и конечного отрезков процесса заим-ствования. Исследование учитывает сопровождающие факторы упрощения первичной единицы в двойной целевой среде, а также компонентного расщепления смыслового плана заимствований. Проанализированный материал свидетельствует о межкультурных тонкостях процессов лексического заимствования между типологически отда-ленными языками.
Ключевые слова: контактное посредничество, контактные сценарии, англицизмы, вторичный целевой язык, японский язык, китайский язык.
References:
1. Bloomfield L. Language / L. Bloomfield. – New York : Henry Holt, 1933. – 290 p.
2. Masini Federico. The Formation of Modern Chinese Lexicon and its Evolution toward a National Language: The Period from 1840 to 1898 [M] / Federico Masini. – Cambridge : Cambridge University Press, 1999. – Pp. 19–40.
3. Muysken Peter. Bilingual Speech. A typology of code mixing / Peter Muysken. – Cambridge : CUP, 2000.
4. Shi Youwei. Chinese Loanwords / Youwei Shi. – Beijing : Commercial Press, 1991:1. – 248 p.
5. Wang Li. Chinese Language History / Li Wang. – Beijing : Kunlun Press, 2000. – 289 p.
УДК81-115:81’367.625
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-13-16
А. В. Бєляєва,
Запорізький національний університет, м. Запоріжжя
КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ОСВІТА: ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ДІЄСЛІВ-ВЕРБАЛІЗАТОРІВ
Статтю присвячено зіставному аналізу дієслів, які вербалізують концепт ОСВІТА, в англійські, французькій, українській та російській мовах. Досліджується семантика дієслів-вербалізаторів студійованого концепту в зіставлюваних мовах. Аналіз виявляє когнітивні моделі, які лежать в основі концептуалізації процесу отримання та надання освіти. Дослідження демонструє, що концепт ОСВІТА в мовах зіставлення моделюється за аналогією до даних чуттєвого досвіду як елемент динамічних або статичних ситуацій.
Ключові слова: концепт, вербалізатор, агент, пацієнс, зіставний аналіз.
КОГНИТИВНЫЕ МЕХАНИЗМЫ ВЕРБАЛИЗАЦИИ КОНЦЕПТА ОБРАЗОВАНИЕ: СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ГЛАГОЛОВ-ВЕРБАЛИЗАТОРОВ
Статья посвящена сопоставительному анализу глаголов, которые вербализуют концепт ОБРАЗОВАНИЕ, в английском, французском, украинском и русском языках. Исследуется семантика глаголов-вербализаторив изучаемого концепта в сопоставляемых языках. Анализ выявляет когнитивные модели, которые лежат в основе концептуализации процесса получения и предоставления образования. Исследование позволяет сделать вывод, что концепт ОБРАЗОВАНИЕ в языках сопоставления моделируется по аналогии с данными чувственного опыта как элемент динамических или статических ситуаций.
Ключевые слова: концепт, вербализатор, агенс, пациенс, сопоставительный анализ.
COGNITIVE MECHANISMS OF THE CONCEPT EDUCATION: CONTRASTIVE ANALYSIS OF VERBS DENOTING THE CONCEPT
The article focuses on the comparative analysis of the verbs denoting the concept EDUCATION in English, French, Ukrainian and Russian. The paper investigates the semantics of the verbs representing the concept under analysis. The study looks into the semantics of key verbs denoting the concept EDUCATION in the English, French, Ukrainian, and Russian languages using the methodology of cognitive and applied grammar. Within the framework of this approach key verbs denoting a concept are analyzed on three levels: phenotype level (syntactic relations), genotype level (predicate schemes), cognitive level (semantic-cognitive schemas). Since verbs denoting the concept EDUCATION are polysemous, at every level of the analysis verbs are seen as the sum of individual meanings, each of which is later used to create an invariant. Semantic-cognitive schemas of the verbs represent them as parts of the dynamic, kinematic or static situations. Description of the meaning is carried out by means of logical primitives that constitute the formal metalanguage. Analysis of verbs that denote the concept EDUCATION in the languages under analysis demonstrates that the process of conceptualization of education appeals to the sensory experience, including visual perception and spatial orientation. Conceptualization of education relies on two major models: dynamic model that is observed in English and French, and kinematic model established in Ukrainian and Russian.
Key words: concept, agent, patient, comparative analysis.
Література:
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 / [ред.-уклад. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь: Перун, 2003. – 1427 с.
2. Кабаченко Е. Г. «На учебном фронте»: метафора в идиостиле А. С. Макаренко/ Е. Г. Кабаченко// Лингвистика: Бюллетень Уральского лингвистического общества. – Екатеринбург: Изд. центр Уральского лингвистического университета, 2004. – Т. 14. – С. 147–155.
3. Кустова Г. И. Типы производных значений и механизмы языкового расширения/ Галина Ивановна Кустова. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 472 с.
4. Розин В. М. Философия образования: этюды-исследования/ Вадим Маркович Розин. – М. ; Воронеж: Изд-во Московского психолого-социального ин-та, 2007. – 574 с.
5. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: учеб. пособие для студ., аспирантов и соискателей по специ-альности«Лингвистика и межкультур. коммуникация» / Светлана Григорьевна Тер-Минасова. – М. : Слово/ Slovo, 2000. – 261 с.
6. Толковый словарь русского языка: [в4 томах] / [сост. В. В. Виноградов; под ред. Д. Н. Ушакова]. – Москва: Терра-Кн. клуб, 2007.
7. Храковский В. С. Диатеза и референтность(к вопросу о соотношении активных, пассивных, рефлексивных и реципрокных конструкций) / В. С. Храковский// Залоговые конструкции в разноструктурных языках: сб. науч. трудов. – Л. : Наука, Ленингр. отделение, 1981. – С. 5–38.
8. Cameron L. Metaphor in educational discourse / Lynne Cameron. – New York, London : Continuum International Publishing Group, 2003. – 294 p.
9. Desclés J-P. Sémantique cognitive de l’action : Contexte théorique / J-P. Desclés, V. Flageul, Ch. Kekenbosch, J-M. Meunier, J-F. Richard // Langages. – 1998. – №132. – P. 28–47.
10. Dictionnaire du francais vivant / [ed. M. Davau, M. Cohen]. – Nouv. ed. entierement rev. et augm. – Paris : Bordas, 1979.
11. Djioua B. Modélisation informatique d’une base de connaissances lexicales : thèse de doctorat : Discipline Informatique Linguistique [Electronic source] / Brahim Djioua. – Paris, 2000. – 375 p. – Access : http://lalic. paris-sorbonne. fr/PUBLICATIONS/ theses. php. – Заголовок з екрану.
12. Larousse Lexis: Dictionnaire de la langue française. – Paris : Librairie Larousse, 1975. – 2110 p.
13. Webster’s third new international dictionary of the English language : unabridged / [ed. Ph. B. Gove]. – Springfield, Massachusetts : G. & C. Merriam, 1961. – 2662 p.
УДК81’272:004.1.01
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-17-19
М. В. Бойчук, В. М. Бойчук,
Відкритий міжнародний університет розвитку людини«Україна», Національна академія внутрішніх справ, м. Київ
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОЛОВКОВИХ НЕОЛОГІЗМІВ, УТВОРЕНИХ НЕПРОДУКТИВНИМИ СПОСОБАМИ СЛОВОТВОРЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ МОВИ СУЧАСНИХ ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ)
У статті досліджуються структурно-семантичні особливості неологізмів, утворених непродуктивним способом словотворення, у складі заголовків сучасних інтернет-видань. Серед непродуктивних способів виділяємо аналогію, універбацію, редеривацію, телескопічність, контамінацію і запозичення.
Ключові слова: неологізм, заголовок, інтернет-видання, словотворення, непродуктивний спосіб.
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЗАГОЛОВОЧНЫХ НЕОЛОГИЗМОВ, ОБРАЗОВАННЫХ НЕПРОДУКТИВНЫМИ СПОСОБАМИ СЛОВООБРАЗОВАНИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ ЯЗЫКА СОВРЕМЕННЫХ ИНТЕРНЕТ-ИЗДАНИЙ)
В статье исследуются структурно-семантические особенности неологизмов, образованных непродуктивным способом словообразования, в составе заголовков современных интернет-изданий. Среди непроизводительных способов выделяем аналогию, универбацию, редеривацию, телескопичность, контаминацию и заимствования.
Ключевые слова: неологизм, заголовок, интернет-издания, словообразование, непродуктивный способ.
STRUCTURAL AND SEMANTIC FEATURES OF HEADLINE NEOLOGISMS CREATED BY UNPRODUCTIVE WAYS OF WORD FORMATION (BASED ON THE LANGUAGE OF MODERN INTERNET PUBLICATIONS)
The article deals with the structural and semantic features of neologisms, created by unproductive way of word formation, in the headlines of today’s Internet media. Linguistic analysis reveals the following non-productive ways of word formation. These are analogy, univerbation, rederivation, “telescope pattern”, contamination and borrowing. Neologism analogy is defined as the appearance of new words by distributing a certain word creative model. The analogy is a great source for expressiveness of innovations but there occur much formal irregularities, especially in patterns of derivatives forms. Univerbation is defined as phenomenon of secondary nomination dealing with the transformation of steady two-word name into synonymous word-univerb, mostly stylistically marked. This derivational method reveals the semantic equivalence between the basic word combination and the derivative. Very often in journalism phenomenon of univerbation has much to do with rederivation which is the rejection of initial or final morphemes of a word resembling by its phonemic structure the derivative word. Contamination is a union of speech (nominative) units or parts thereof on the basis of structural, functional or associational proximity which leads to the creation of a new language (nominative) unit.
Key words: neologism, headline, online edition, word formation, unproductive way.
Література:
1. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації(на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ– початку ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 01 “Українська мова”. Харків, 2005. – 20 с.
2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов/ [авт.-состав. Ахманова О. С.]. – М., 1966. 543 с.
3. Бойчук М. Семантичні неологізми у заголовках періодичних інтернет-видань// Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Сер. №8. – Філологічні науки(мовознавство). – Вип. 4 : зб. наук. пр. – Київ: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова. С. 48–54.
4. Бойчук М. Суфіксальне словотворення неологізмів у заголовках періодичних інтернет-видань// Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: зб. наук. пр. Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 20 (2). Рівне-Острог:
Видавництво національного університету«Острозька академія», 2012. – С. 96–100.
5. Думчак І. М. Універбація в українській мові[Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10. 02. 01 / І. М. Думчак. – Івано-Франківськ, 1998. 16 с. – URL: http://www. lib. ua-ru. net/inode/6464. html
6. Клименко Н. Ф. Універбація// Українська мова: Енцикл. / Редкол. : Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (спів-голова), Зяблюк М. П. та ін. К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2000. С. 688.
7. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія/ О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.
8. Сербенська О. К., Волощак М. Й. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей/ О. К. Сербенська, М. Й. Волощак. – К. : Просвіта, 2001. – 204 с.
9. Старченко Я. С. Універбація й інноваційні універби в українських жаргонах/ Я. . Старченко// Лінгвістика. 2011. – №1 (22). – С. 136–142.
10. Стасюк Т. В. Відонімні утворення: структурно-семантичні і функціонально-стилістичні аспекти у мові сучасної публіцис-тики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 01 “Українська мова” / Т. В. Стасюк. – Дніпропе-тровськ, 2005. – 18 с.
11. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (На матеріалі мови засобів мас. інформації) [Текст]. / О. А. Стишов. – 2-е вид., переробл. – К. : Пугач, 2005. – 388 с.
12. Турчак О. М. Оказіоналізми в мові української преси90-х років ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 01 “Українська мова” / О. М. Турчак. – Дніпропетровськ, 2005. 19 с.
Джерела ілюстративного матеріалу:
Д – День http://www. day. kiev. ua
EXO – Ехо Кобеляк http://exo. at. ua
ЛП – Львівська пошта http://www. lvivpost. net
С – Спротив http://sprotiv. org
УІБ – Укрінформбюро http://www. ukrinform. info
УП – Українська правда http://www. pravda. com. ua/news
ФК – Франкова криниця http://pidhirya. blogspot. com
MN – Мукачево http://www. mukachevo. net
УДК 811.111:81
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-20-22
В. Б. Великорода, І. В. Сисак,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ ГІЛЛАРІ КЛІНТОН ТА ТЕРЕЗИ МЕЙ
У статті проаналізовано лексичні та стилістичні характеристики англомовного жіночого політичного дискурсу на матеріалах промов Гілларі Клінтон та Терези Мей. Визначено основні тематичні групи лексики, підраховано кількість окремих лексичних одиниць та виокремлено основні стилістичні засоби.
Ключові слова: політичний дискурс, вербальний, лексема, комунікативний намір, стилістичний засіб.
КОМПАРАТИВНЫЙ АНАЛИЗ ПОЛИТИЧЕСКОГО ДИСКУРСА ХИЛЛАРИ КЛИНТОН И ТЕРЕЗЫ МЭЙ
В статье проанализированы лексические и стилистические характеристики англоязычного женского политического дискурса на материалах выступлений Хиллари Клинтон и Терезы Мэй. Определены основные тематические группы лексики, подсчитано количество отдельных лексических единиц и выделены основные стилистические фигуры.
Ключевые слова: политический дискурс, вербальный, лексема, коммуникативное намерение, стилистическая фигура.
COMPARATIVE ANALYSIS OF POLITICAL DISCOURSE OF HILLARY CLINTON AND THERESA MAY
The article deals with the analysis of lexical and stylistic characteristics of English women’s political discourse on the materials of Hillary Clinton and Theresa May’s speeches. The authors group the analyzed vocabulary by semantic criteria, calculate the number of relevant vocabulary items, and analyze the stylistic devices applied.
Key words: political discourse, verbal, vocabulary item, communicative intention, stylistic device.
Література:
1. Карпчук Н. П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі(комунікативно-прагматичний аналіз): Монографія/ Н. П. Карпчук. – Луцьк: РВВ«Вежа» Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2006. – 162 с.
2. Козуб Л. Мовні засоби впливу у сучасному англомовному політичному дискурсі/ Любов Козуб// Studia methodologica. – Випуск32. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. – С. 51–53.
3. Маслова В. А. Политический дискурс: языковые игры или игры в слова? / В. А. Маслова// Политическая лингвистика. – Вып. 1(24). – Екатеринбург, 2008. – С. 43–48.
4. Михалева О. Л. Политический дискурс: специфика манипулятивного воздействия/ О. Л. Михалева. – М. : Academia, 2009. – 256 с.
5. Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації/ Л. Н. Федатов– К. : Наукова думка, 2003. – 289 с.
6. Чудинов А. П. Политическая лингвистика/ А. П. Чудинов. – М. : Флинта, Наука, 2006. – 256 с.
7. Orwell G. Politics and the English Language / George Orwell. – London : Horizon, 1946. – 225 p.
8. www. 1mariupolforumteacher2015. blogspot. com/2015/04/blog-post_288. html
9. www. hillaryspeeches. com/
10. www. press. conservatives. com/
УДК821.161.1-31*Д. Гранин:821.161.1.091-311.6
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-23-25
В. В. Гончаров,
Гомельский гос. ун-т им. Ф. Скорины, Гомель, Беларусь
РОМАН Д. ГРАНИНА «МОЙ ЛЕЙТЕНАНТ» В КОНТЕКСТЕ ЭВОЛЮЦИИ ВОЕННОЙ ПРОЗЫ
В данной статье на примере романа Д. Гранина«Мой лейтенант» выявляются характерные черты нового, но закономерного в творчестве писателей-фронтовиков эволюционного этапа, который является естественным процессом развития военной прозы в современном информационном пространстве и сопровождается изменением форм и способов освоения художественного мира.
Ключевые слова: война, солдат, автор, герой, роман.
РОМАН Д. ГРАНИНА «МІЙ ЛЕЙТЕНАНТ» В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОЗИ
У статті на прикладі роману Д. Гранина «Мій лейтенант» виявляються характерні риси нового, але закономірного у творчості письменників-фронтовиків еволюційного етапу, який є природним процесом розвитку військової прози в сучасному інформаційному просторі і супроводжується зміною форм і способів художнього освоєння простору.
Ключові слова: війна, солдатів, автор, герой, роман.
THE NOVEL OF D. GRANIN «MY LIEUTENANT» IN THE CONTEXT OF THE EVOLUTION OF MILITARY PROSE
In this article, on the example of the novel of D. Granin «My Lieutenant» identified the characteristic traits of the new but a natural in the works of writers-veterans of the evolutionary stage, which is a natural process of the development of military prose in the modern information space and is accompanied by changes in the forms and ways of mastering the art space. Despite the many complex scientific works, comprehensively addressing the theme of the great Patriotic war in literature the acute socio-cultural contradictions have arisen the necessity of developing new lighting concepts studied literary events and processes in the modern information space based on the experience of historical development. The uniqueness of the novel lies in the special form of artistic narrative. Switching from one person to another allows the writer to be protected from excessive unbearable emotions and to answer many questions from the point of view of the individual who could make different choices in life, differently to cope with these situations. The contrast used by the author, between an experienced person who has lived a long life, and impulsive young Lieutenant D. allows you to clear space from the glorification and pathos, as well as to rethink the events from the perspective of the continuity of tradition and the literary-historical actuality.
Key words: war, soldier, author, character, novel.
Литература:
1. Топер П. Вторая мировая война в литературе зарубежных стран/ П. М. Топер[и др.]; под. общ. ред. П. М. Топера. – М. : Наука, 1985. – 616 с.
2. Гранин Д. Мой лейтенант/ Д. Гранин. – М. : ЗАО «ОЛМА Медиа Групп», 2012. – 320 с.
3. Гранин Д. Настоящая война не могла начаться, пока мы не возненавидели по-настоящему/ Д. Гранин. – Информационное агентство«REGNUM». – Режим доступа: https://regnum. ru/news/polit/1510819. html. – Дата доступа. – 08. 09. 2017.
УДК81’373.7:82-92=111
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-26-29
Т. Ю. Григор’єва,
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ МОДИФІКАЦІЙ В АНГЛОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ
Статтю присвячено визначенню ролі фразеологічних модифікацій, зокрема в публіцистичному тексті. З’ясовано, що особливістю вживання фразеологічних одиниць є прагнення посилити експресивність мови. Розглянуто найпоширеніші класифікації фразеологічних трансформацій та створено загальну класифікацію фразеологічних модифікацій. На основі англомовних періодичних видань проаналізовано семантичні, синтаксичні, лексичні та морфологічні модифікації.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, публіцистичний стиль, фразеологічні модифікації, семантичні, синтаксичні, лексичні та морфологічні модифікації.
ОСОБЕННОСТИ УПОТРЕБЛЕНИЯ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ МОДИФИКАЦИЙ В АНГЛОЯЗЫЧНОМ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОМ ТЕКСТЕ
Статья посвящена определению роли фразеологических модификаций в публицистическом тексте. Выяснено, что особенностью употребления фразеологических единиц является стремление усилить экспрессивность языка. Проанализированы распространенные классификации фразеологических трансформаций и создана общая классификация фразеологических модификаций. На основе периодических изданий рассмотрены семантические, синтаксиче-ские, лексические и морфологические модификации.
Ключевые слова: фразеологическая единица, публицистический стиль, фразеологические модификации, семантические, синтаксические, лексические и морфологические модификации.
PECULIARITIES OF THE USE OF PHRASEOLOGICAL MODIFICATIONS IN THE ENGLISH JOURNALISTIC TEXT
The article is devoted to the identification of the role of phraseological modifications in the English journalistic texts. It has been underlined that the study of idioms used in the periodical issues is of particular interest in terms of phraseological modifications which are characterized by high expressive and pragmatic fullness. It has been found out that the main reason of the use of idioms in the English journalistic text is the author’s desire to enhance the expressiveness of the language because phraseological units add a certain humorous or ironic tone and meaning to the text. The analysis of linguistic literature and thesaurus dictionaries as well as English periodicals leads to the conclusion that phraseological modifications are commonly used in order to achieve pragmatic goals and expressiveness in journalistic texts. In the article the peculiarities of phraseological modifications in the English journalistic text have been investigated. A generalized classification of phraseological modifications, according to which modifications can be semantic, syntactic, lexical and morphological, has been created. It has been defined that semantic modifications are considered to be most frequently used as they can be easily interpreted and have expressive fullness which increases readers’ motivation to read the entire article.
Key words: phraseological unit, journalistic style, phraseological modifications, semantic, syntactic, lexical and morphological modifications.
Література:
1. Гаврин С. Г. Вопросы лексико-семантического и грамматического анализа фразеологических единиц современного русского языка(на материале устойчивых метафорических сочетаний): автореф. дис. . канд. филол. наук/ С. Г. Гаврин. – М., 1962. – 20 с.
2. Горлов В. В. Фразеологизмы как средство выразительности на страницах газеты/ В. В. Горлов– М. : Русский язык в школе. – 1992. – №5 – С. 35–37.
3. Гусейнова Т. С. Трансформация фразеологических единиц как способ реализации газетной экспрессии: на материале центр. газет1990-1996 гг. : автореф. дис... . канд. филол. наук: 10. 02. 01. / Т. С. Гусейнова; Даг. гос. пед. ун-т. – Махачкала, 1997. – 23 с.
4. Івкова Н. М. Фігури експресивного синтаксису в сучасній публіцистичній літературі: автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 01 «Українська мова» / Н. М. Івкова. – Харків, 2006. – 19 c.
5. Мартынова О. В. Основы редактирования: Учеб. пособие для учащихся нач. проф. учеб. Заведений. / О. В Мартынова– М. : Издательский центр«Академия», 2004. – 128 с.
6. Стюфляева М. И. Образные ресурсы публицистики/ М. И. Стюфляева. – М. : Мысль, 1982. – 176 с.
7. Черепахов М. С. Проблемы теории публицистики/ Черепахов М. С. – М. : Мысль, 1973. – 272 с.
8. Шадрин Н. Л. Перевод фразеологических единиц и сопоставительная стилистика, Под ред. Ю. М. Скребнева. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1991. – 218 с. Авторское учебное пособие, с. 32 – 38.
9. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка/ Н. М. Шанский. – М. : Высшая школа, 1985. – 192 с.
10. Boseley S. Too many dying in Sierra Leone as result of Ebola response not virus itself – report / Sarah Boseley// The Guardian. – 2015. – №37. – P. 12.
11. Davidson L. It’s raining cats and dogs at animal shelters / Linda Davidson // The Washington Post. – 2013. – №8. – P. 15.
12. Duell M. I’m only as old as a woman I feel’: Ex-governor appears after jail release with beautiful blonde fiancée ‘51 years his junior / Mark Duell // Daily Mail. – 2011. – №14. – P. 3.
13. Fujikawa M. Dow Jones Japanese price fall in services stirs deflation fears / M. Fujikawa // The Australian– 2009 – P. 10 – 13.
14. Goldenberg S. G20: US at odds with Australia as it pledges billions to climate change fund, US President Barack Obama and Tony Abbott are at odds over climate change funding / Suzanne Goldenberg // The Guardian. – 2014. – №3. – 7 – 8 p.
15. Heritage S. Guy Ritchie’s Sherlock Holmes v the BBC’s artful detective / S. Heritage// The Guardian. – 2011 – P. 4 – 5.
16. Holthausen C. Well-kept secrets: Swiss wines to seek out / Christian Holthausen // The Guardian. – 2014. – №7. – P. 2.
17. Hyde M. Geri and Coleen go head-to-head in a girl-power publishing race / Marina Hyde // The Guardian. – 2007. – №15. – P. 2.
18. Jenkins A. The growing year gets off the ground / Allan Jenkins //, The Guardian. – 2010. – №6. – P. 2 – 3.
19. Johnson J. College’s Staff is All Thumbs – and Proud of it / Jenna Johnson //The Washington Post. – 2009. №. 5 – P. 4 – 6.
20. Lorene F. J. Rendezvous with R. E. M / Lorene F. Johnson // Corsair. – 1992. – №2. – P. 7.
21. Moore M. The bad debt / Matt Moore // Santa Cruz Sentinel. – 2010. – №2. – P. 1.
22. Naughton J. Why the NSA has landed us all in another nice mess / John Naughton // The Guardian. – 2013. – №8. – P. 4-6.
23. Onuoha E. Trials, Temptations, Challenges / Ernest Onuoha // The Guardian. – 2015. – №2. – P. 6.
24. Parini J. Harper Lee’s new novel Go Set a Watchman is a bolt from the blue / Jay Parini // The Guardian. 3 February. – 2015. – №9. – P. 6.
25. Rafkin L. On Money and Marriage / L. Rafkin // The New York Times. – 2014 – №7 – P. 3 – 4.
26. Sannen K. Different strokes for different folks / K. Sannen // The New York Times. – №24– 2002 – P. 5 – 6.
27. Walker P. Madeleine’s parents vow to ‘leave no stone unturned’ / Peter Walker // The Guardian. – 2007. – №10. – P. 5.
УДК811.161:330.111
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-30-33
О. П. Демиденко, Ю. С. Осіпчук,
Національний технічний університет України«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ
ТЕРМІНОСИСТЕМА ГЕОІНФОРМАТИКИ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У статті проаналізовано новоутворювані терміносистеми геоінформатики та сталого розвитку, з урахуванням міждисциплінарних зв’язків досліджуваних підмов. Розглянуто деякі концепції щодо визначення й диференціації термінів в системі мови, розмежовані поняття«термінологія» та«терміносистема». Окрему увагу приділено яви-щу міжсистемного запозичення термінів, як одного з ключових факторів утворення сучасних міждисциплінарних терміносистем. Стаття проілюстрована прикладами з проаналізованого матеріалу. Коротко представлені результати лексикографічного дослідження, проведеного в рамках співпраці факультету лінгвістики КПІ імені Ігоря Сі-корського та Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку.
Ключові слова: терміносистема, термінологія, геоінформатика, сталий розвиток, фахова мова, КПІ імені ІгоряСікорського, Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку.
ТЕРМИНОСИСТЕМА ГЕОИНФОРМАТИКИ И УСТРОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ: ОПЫТ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
В статье проанализировано новообразовываемые терминосистемы геоинформатики и устойчивого развития с учетом междисциплинарных связей исследуемых подъязыков. Рассмотрены некоторые концепции относительно определения и дифференциации терминов в языковой системе, разграничены понятия«терминология» и«термино-система». Отдельное внимание уделено явлению межсистемного заимствования терминов как одному из ключевых факторов образования современных междисциплинарных терминосистем. Статья иллюстрирована примерами из проанализированного материала. Кратко представлены результаты лексикографического исследования, проведен-ного в рамках сотрудничества факультета лингвистики КПИ имени Игоря Сикорского и Мирового центра даннях по геоинформатике и устойчивому развитию.
Ключевые слова: терминосистема, терминология, геоинформатика, устойчивое развитие, КПИ имени Игоря Сикорского, Мировой Центр Данных по геоинформатике и устойчивому развитию.
TERMINOLOGY SYSTEM OF GEOINFORMATICS AND SUSTAINABLE DEVELOPMENT: EXPERIENCE AND CHALLENGES OF THE RESEARCH
The article deals with the analysis of the developing terminology systems of geoinformatics and sustainable development and consideration of the interdisciplinary relations of the studied sublanguages. Some approaches to the definition and differentiation of the terms in the language system have been considered, the notions of “terminology” and “terminology system” have been differentiated. Special attention has been given to the phenomenon of intersystem borrowing of the terms as one of the key factors of contemporary terminology systems development. The authors illustrate the article with the examples taken from the studied terminology systems. They also briefly represent the result of the lexicographic research done in the process of cooperation of the Faculty of Linguistics Igor Sikorsky KPI and World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development.
Key words: terminology system, terminology, geoinformatics, sustainable development, specialized language, Igor Sikorsky KPI, World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development.
Література:
1. Блинова О. И. Термин и его мотивированность. Термин и культура речи / О. И. Блинова– М. : Наука, 1981. – 256 с.
2. Д’яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти/ А. С. Д’яков, Т. Р, Кияк, З. Б. Куделько. – К. : Видавничий дім«KM Academia», 2000. – 218 с.
3. Демиденко О. П. Терміносистема фахової мови сталого розвитку та її особливості/ О. П. Демиденко, О. А. Горбатюк// Наукові записки[Національного університету «Острозька академія»]. Серія: Філологічна. – 2014. – №49. – С. 37–39.
4. Згуровський М. З. Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості і безпеки життя людей: звіт про НДР(заключ.) НТУУ«КПІ» / М. З. Згуровський, Т. А. Маторина, Д. О. Прилуцький, Д. А. Аброськін. – К., 2011. – 144 c.
5. Канделаки Т. Л. Значениетерминов и системы значений научно-техническихтерминологий. Проблемыязыка науки и техни-ки/ Т. Л. Канделаки. – М. : Наука, 1983. – 230 с.
6. Лейчик В. М. Терминоведение: Предмет, методы, структура. Изд. 4-е/ В. М. Лейчик. – М. : Книжныйдом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 256 с.
7. Непран І. В. Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни «Стратегія сталого розвитку довкілля» (за професійним спрямуванням) / Ірина Володимирівна Непран. – Харків: Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2016. – 38 с.
8. Путренко В. В. Геоінформатика в сучасній концепції географічної науки[Електронний ресурс] / В. В. Путренко. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/pc/Downloads/Pbgo_2010_11_25. pdf.
9. Садовенко А. Сталий розвиток суспільства: Навчальний посібник/ А. Садовенко, Л. Масловська, В. Середа, Т. Тимочко. – 2-ге вид. – К., 2011. –392 с.
10. Світличний О. О., Плотницький С. В. Основи геоінформатики: Навчальний посібник/ О. О. Світличний, С. В. Плотницький. – Суми: ВТД Університетська книга», 2006. – 295 с.
11. Шаповалова В. М. Передумови виникнення концепції стійкого розвитку [Електронний ресурс] / В. М. Шаповалова// ІІ Международнаянаучно-практическая Интернет-конференция «Проблемы формированияновой экономики XXI века». – 2009. – Режим доступу до ресурсу: http://www. confcontact. com/2009new/1-shapoval. php.
12. Штика Л. Г. Методологічний підхід до формування терміносистеми в галузі науки«Державне управління» / Л. Г. Штика, С. О. Кравченко. – Режим доступу до ресурсу: http://academy. gov. ua/ej/ej9/doc_pdf/Shtyka_LG. pdf
13. Bidnenko N. P. Modern Tendencies in the process of term formation / N. P. Bidnenko // Вісник Дніпропетроського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки. – 2013. – №1. – С. 205–210.
14. Butlin J. Our common future. By World commission on environment and development / John Butlin. // Journal of International Development. – 1987. – №1. – С. 284–287.
15. Cabre M. T. Terminology. Theory, methods and applications / M. T. Cabre. – Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 1999. – 249 с.
УДК81’25
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-34-36
Н. В. Дячук,
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир
ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ СТРАТЕГІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО ПРОФІЛЮ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕКЛАДАЧА
У статті увагу зосереджено на взаємозв’язок перекладацьких стратегій з творчим профілем майбутнього пе-рекладача. У роботі обґрунтовано психологічні особливості креативної природи перекладу. У дослідженні емпірично підтверджено твердження про кореляцію особистісних рис майбутнього перекладача з застосуванням перекладацьких стратегій. Виділено групи досліджуваних із переважанням комбінаторних стратегій, із домінуванням стратегій аналогізування та з переважанням реконструктивних технік. Результати емпіричного дослідження із застосуванням трьох факторів Кетела засвідчили міцні кореляційні зв’язки між особистісними рисами перекладачів та ступенем індивідуальної креативності.
Ключові слова: перекладацькі стратегії, творчий профіль, особистісні риси, перекладацькі трансформації, індивідуальна креативність.
ПЕРЕВОДЧИСКИЕ СТРАТЕГИИ КАК ЭЛЕМЕНТ ФОРМИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ БУДУЩЕГОГО ПЕРЕВОДЧИКА
В статье рассматривается взаимосвязь между переводческими стратегиями и творческим профилем будущого переводчика. В исследовании представлены психологические особенности творческой природы перевода. Эмпирически подтверждена корреляция личностных характеристик будущего переводчика с использованием переводческих стратегий. Определены группы исследуемых с доминированием комбинаторных стратегий, с доминированием аналогических стратегий, с доминированием реконструктивных стратегий. Результаты эмпирического исследования с использованием трех факторов Кеттелла показали сильные корреляционные связи между личностными чертами переводчиков и степенью их индивидуальной креативности.
Ключевые слова: переводческие стратегии, творческий профиль, личностные характеристики, переводческие трансформации, индивидуальная креативность.
TRANSLATION STRATEGIES AS AN ELEMENT OF FUTURE TRANSLATORS’ CREATIVE PROFILE FORMATION
The paper focuses on the relationship between translation strategies and creative profile of future translators. The research generalizes psycholinguistic peculiarities of a creative nature of future translators. The research empirically verifies the study about the relations of translators’ personality traits with the creative translation strategies. Individual creativity is viewed to be the key element of translators’ creativity realization. As a result of paper research the translation strategies applied, three groups of future translators were outlined – ‘combining strategy group’, ‘analogical strategy group’ and ‘reconstructing strategy group’. The empirical research results based on three of Cattel’s personality factors showed high correlation indices between translators’ personality traits and their literary translation creativity. Following Catell’s personality factor model there were three basic factors for future translators that included emotional stability, reasoning and liveliness. Factor analysis indicated that translators’ personal traits correlate with the variety of translating transformations. ‘Combining strategy group’ of future translators were less emotional, ‘analogical strategy group’ had higher indices of verbal intelligence and abstract thinking. Reconstructing strategy group represented positive correlation with Catell’s liveliness personality factor.
Key words: translation strategies, creative profile, personality traits, translation techniques, individual creativity.
Література:
1. Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: [монографія] / Ж. П. Вірна. – Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2003. – 320 с.
2. Дружинин В. Н. Психология общих способностей/ В. Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 2002. – 368 с.
3. Засєкіна Л. В. Структурно-функціональна організація інтелекту: [монографія] / Л. В. Засєкіна. – Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2005. – 370 с.
4. Моляко В. О. Стратегії творчої діяльності/ В. О. Моляко. – К. : «Освіта України», 2008. – 702 с.
5. Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі: [монографія] / О. В. Ребрій. – Х. : Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2012. – 376 с.
6. Черноватий Л. М. Методика викладання перекладу як спеціальності: [підручник] / Л. М. Черноватий. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 376 с.
УДК811.111’367.625’371
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-37-39
Х.-М. Р. Жук,
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів
ГІПЕРО-ГІПОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ СОМАТИЧНИХ ДІЄСЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Стаття присвячена дослідженню лексико-семантичної категорії гіпонімії на матеріалі соматичних дієслів англійської мови. Проаналізавано особливості гіперо-гіпонімічних відношень між різними підгрупами соматичних дієслів. Моделювання гіперо-гіпонімічних рядів дозволяє дослідити семантичну складність і похідність значення слова. Встановлено характерні особливості гіперо-гіпонімічних відношень, притаманних підгрупам соматичних дієслів.
Ключові слова: соматичні дієслова, гіпонімія, гіперо-гіпонімічні відношення, гіперонім, гіпонім, тропонім
ГИПЕРО-ГИПОНИМИЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ СОМАТИЧЕСКИХ ГЛАГОЛОВ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Статья посвящена исследованию лексико-семантической категории гипонимии на материале соматических глаголов английского языка. Проанализированы особенности гиперо-гипонимических отношений между разными подгруппами соматических глаголов. Моделирование гиперо-гипонимических рядов позволяет исследовать семанти-ческую сложность и производность значения слова. Установлено характерные особенности гиперо-гипонимических отношений этих глаголов.
Ключевые слова: соматические глаголы, гипонимия, гиперо-гипонимические отношения, гипероним, гипоним, тропоним.
HYPER-HYPONYMIC RELATIONS OF ENGLISH SOMATIC VERBS
The article deals with the lexico-semantic category of hyponymy based on the material of somatic verbs in the English language. It investigates the peculiarities of hyper-hyponymic relations in general and in the lexico-semantic group of somatic verbs. The research focuses on establishing the characteristic features of hyponymy of the somatic verbs. The study revealed different opinions regarding the classification of hypernyms and hyponyms with the implication that not all of them can be applied to verbs in general and somatic verbs in particular. In order to analyze their hyper-hyponymic relations it would be appropriate to use the category of manner of action. The componential analysis is carried out on the basis of dictionary definitions. The analysis of the dictionary definitions of English somatic verbs shows that most of the somatic verbs are interconnected by the relationships of troponymy. In general, dictionary definitions of verbs contain a particular common seme that is usually characterized by features of various kinds. This common seme helps to group the verbs and find appropriate troponyms. Hyper-hyponymic relations of somatic verbs reflect their tight systemic relations.
Key words: somatic verbs, hyponymy, hypero-hyponymic relations, hyperonym, hyponym, troponym.
Література:
1. Дубкова Ю. С. Особенности аббревиатурного поля в русаком языке[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. rusnauka. com/22_PNR_2012/Philologia/7_115106. doc. htm.
2. Как работать над терминологией. Основы и методы: [пособ. сост. по трудам Д. С. Лотте и Ком. науч-техн. Терминологии АН СССР]. – М. : Наука, 1968. – 76 с.
3. Котцова Е. Е. Гипонимические связи слов в тексте/ Е. Е. Котцова// Вестник Поморского университета. Серия«Гуманитарные и социальные науки». – Архангельск, 2009. – №6. – С. 78–84.
4. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику/ Дж. Лайонз– М. : Прогресс, 1978. – 544 с.
5. Матлина Г. А. К вопросу о гипонимической группе/ Г. А. Матлина. – Л., 1975. – 452 с.
6. Михайлова Т. В. Гіпонімія як лексико-семантична категорія// Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – 2015. – Вип. 41. – С. 57–66.
7. Романова О. О. Гіперо-гіпонімія в українській швацькій термінології/ О. О. Романова// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Серія: Філологічна. – Вип. 50. – №765. – С. 32–35.
8. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія/ О. О. Селіванова. Полтава: Довкілля, 2006. – 716 с.
9. Уфимцева А. А. Об особенности семантики глагольных лексем английского языка/ А. А. Уфимцева// Теория языка. Англистика. Кельтология– М. : Наука, 1976 – С. 145–151.
10. Харитончик З. А. Лексикология английского языка/ З. А. Харитончик. – Минск: Вышейшая школа, 1992. – 229 с.
11. Croft W. Cognitive linguistics / William Croft, D. A. Cruse // Cambridge : Cambridge University Press. – 2004. – 356 p.
12. Lipka L. English Lexicology: Lexical Structure, Word Semantics and Word Formation / Leonhard Lipka. – Tübingen : Narr, 2002. – 244 p.
13. Merriam Webster’s Dictionary [Electronic resource]. – Available at: www. merriam-webster. com
14. Miller G. A. Five Papers on WordNet / George A. Miller // Princeton University : Cognitive Science Laboratory. – 1993. – 79p.
15. Miller G. A. The Science of Words / George A. Miller // Scientific American Library Paperback. – 1991. – №35. – 276 p.
16. Stede M. The hyperonym problem revisited : Conceptual and lexical hierarchies in language generation / Manfred Stede // Association for Computational Linguistics, 2000. – P. 93–99.
УДК81’371
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-40-42
А. Р. Зубрик,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль
ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ МОДИФІКАЦІЙ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ «ГОЛОДНІ ІГРИ» СЮЗАННИ КОЛЛІНЗ
У статті проаналізовано лексичні трансформації, розглянуто їх особливості та способи перекладу на прикладі роману «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз.
Ключові слова: перекладацькі модифікації, способи перекладу, лексичні трансформації, транскрибування, каль-кування, генералізація, конкретизація, модуляція.
ПРИМЕНЕНИЕ ПЕРЕВОДЧЕСКИХ МОДИФИКАЦИЙ ПРИ ПЕРЕВОДЕ РОМАНА «ГОЛОДНЫЕ ИГРЫ» СЮЗАННЫ КОЛЛИНЗ
В статье проанализированы лексические трансформации, рассмотрены их особенности и способы перевода на примере романа «Голодные игры» Сюзанны Коллинз.
Ключевые слова: переводческие модификации, способы перевода, лексические трансформации, транскрибирования, калькирование, генерализация, конкретизация, модуляция.
THE USAGE OF TRANSLATIONAL MODIFICATIONS WHILE TRANSLATING THE NOVEL “THE HUNGER GAMES” BY S. COLLINS
The article analyzes the lexical transformation, examined their characteristics and ways of translation on the example of the novel «The Hunger Games» by Suzanne Collins. Transformations are used when there are no equivalents in the target language, while translating polysymentic words, when there are partial equivalents. The most important and difficult are lexical transformations. There are three reasons while using typical lexical transformations: in the target language there is no equivalent to a particular original word; phrase is incomplete, covering only part of the word in the source language. Thus, when the have Ukrainian translation of some words; there are different variants in the target language which correspond to words with a lot of meanings. All lexical transformations describe formal and content relationship among the words in the source and target languages. Transliteration, transcription, calque are formal lexical transformations. The translator has to be very experienced to make a faithful translation of the information from the source language while using transformations. The problem of accurate translation while using different kinds of transformation is very important nowadays.
Key words: translational modifications, methods of translation, lexical transformation, transcription, calque, generalization, specification, modulation.
Література:
1. Бєкрєшева Л. О. Теорія та практика перекладу: навчальний посібник/ Л. О. Бєкрєшева. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 20 с.
2. Гарник І. В. Типологія перекладацьких трансформацій: навчально-методична розробка на базі англійської мови) [Електро-нний ресурс] / І. В. Гарник. – Міжнародний Інститут Лінгвістики і права, кафедра теорії та практики перекладу, 2001. – Режим доступу: http: // files. kymu. net. Ua / redirect. php?dlid=38&ENGINEsessID=b71c0a6c1da31d60d271bbd7f7df66ca
3. Карабан В. І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову [Електронний ресурс] / В. І. Карабан. – К. : ТEMPUS, 1997. – 317. – Режим доступу: http://npu. edu. ua/!e-book/book/djvu/A/iif_kgpm_karaban. pdf
4. Паршин А. Теория и практика перевода/ А. Паршин. – СПБ. : СГУ, 1999. – 202 с.
5. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика/ Я. И. Рецкер– М. : Р. Валент, 2009. – 240 с.
6. Федоров А. В. Основы общей теории перевода(лингвистические проблемы) Для институтов и факультетов иностр. языков. Учеб. пособие. – 5-е изд. / А. В. Федоров. – СПб. : Филологический факультет СПбГУ; М. : ООО«Издательский Дом«ФИЛОЛО-ГИЯ ТРИ», 2002. – 416 с.
7. Collins Suzanne. Catching Fire / S. Collins. – New York : Scholastic Press, 2009. – 178 p.
8. Коллінз C. Голодні ігри/ С. Коллінз. – К. : Видавництво«Країна мрій»», 2010. – 280 с.
УДК81′255.4:81′373.612.2
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-43-45
Л. М. Ікалюк, У. Т. Тацакович,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
СПОСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МЕНТАЛЬНОГО ОБРАЗУ ПРОСТОРОВОЇ МЕТАФОРИ У ПЕРЕКЛАДІ
У статті виокремлено основні способи репрезентації ментального образу просторової метафори у перекладі. Кожну перекладацьку стратегію проілюстровано порівнянням просторових метафоричних виразів із романів В. Вулф «Місіс Делловей» та «Орландо» із варіантами їхнього перекладу українською, російською, французькою та італійською мовами.
Ключові слова: просторова/орієнтаційна концептуальна метафора, онтологічна метафора, структурна метафора, концептуальний метафоричний вираз, ментальний образ, концептуалізація.
СПОСОБЫ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ МЕНТАЛЬНОГО ОБРАЗА ПРОСТРАНСТВЕННОЙ МЕТАФОРЫ В ПЕРЕВОДЕ
В статье рассматриваются главные способы репрезентации ментального образа пространственной метафоры в переводе. Каждая переводческая стратегия объясняется путем сравнения онтологических метафорических выражений из романов В. Вулф «Миссис Дэллоуэй» и «Орландо» с вариантами их перевода на украинский, русский, французский, а также италийский языки.
Ключевые слова: пространственная/ориентационная концептуальная метафора, онтологическая метафора, структурная метафора, концептуальное метафорическое выражение, ментальный образ, концептуализация.
MEANS OF RENDERING MENTAL IMAGERY OF SPATIAL CONCEPTUAL METAPHORS IN TRANSLATION
The article aims at outlining the main means of rendering mental images embodied in spatial conceptual metaphors from the source language into the target language. Each translation strategy is illustrated by an example comparing the spatial metaphorical expressions taken from V. Woolf’s two novels “Mrs Dalloway” and “Orlando” with their Ukrainian, Russian, French, and Italian translation variants. The analysis of 196 ontological metaphorical expressions and their 669 translation variants has made it possible to define the following eight means of rendering the mental images of ontological metaphors: 1) retention of a metaphor and its mental image; 2) metaphor retention; creation of a new mental image; 3) metaphor retention; an incomplete rendering of its mental image; 4) substitution for another spatial metaphor; 5) substitution for a structural metaphor and/or an ontological metaphor; 6) substitution for an image metaphor; 7) substitution for a concept or a frame; 8) elimination of a metaphor and its mental image. The study shows that translators resort to altering original ontological metaphors and their mental images in 61% of cases that accounts for a frequent disparity between the source and target text conceptualizations and, consequently, between their scene construals.
Key words: spatial/orientational conceptual metaphor, ontological metaphor, structural metaphor, conceptual metaphorical expression, mental image, conceptualization.
Література:
1. Вулф В. Місіс Делловей/ Вірджинія Вулф; укр. перекл. Тараса Бойка. – К. : Комумбук, 2016. – 207 с.
2. Вулф В. Миссис Дэллоуэй[електронний ресурс] / Вирджиния Вулф; русс. перев. Елены Суриц. – Режим доступу: [http:// www. e-reading. club/book. php?book=12637].
3. Вулф В. Орландо[електронний ресурс] / Вирджиния Вулф// русс. перев. Елены Суриц. – Режим доступу: [http://www. e-reading. club/book. php?book=75964].
4. Маругина Н. И. Когнитивный аспект перевода метафоры (на материале повести М. А. Булгакова «Собачье серце» и ее переводов на английский язык) / Н. И. Маругина// Язык и культура. – 2008. – №4. – С. 42–52.
5. Табаковска Е. Когнітивна лінгвістика і поетика перекладу: монографія / Ельжбєта Табаковска; пер. Сергій Тюпа. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2013. – 203 с.
6. Шурма С. Г. Концептуальний зсув при перекладі образності в межах концептуальної моделі ВЕЛИКИЙ ЛАНЦЮГ БУТТЯ (на матеріалі сучасних американських романів) / С. Г. Шурма // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи: зб. наук. пр. / вид. Нац. акад. наук України, Центр наук. дослідж. та викладання інозем. мов. – Київ: Логос, 2013. – с. 209-219.
7. Lakoff, G., Johnson, M. Metaphors We Live By / George Lakoff, Mark Johnson. – London : The University of Chicago Press, 1980. – 241 p.
8. Woolf, V. Mrs Dalloway [електронний ресурс] / Virginia Woolf. – Режим доступу: [http://gutenberg. net. au/ebooks02/0200991. txt].
9. Woolf, V. Mrs Dalloway [електронний ресурс] / Virginia Woolf // traduction fr. – Режим доступу: [https://www. ebooksgratuits. com/html/woolf_mrs_dalloway. html].
10. Woolf, V. Mrs Dalloway [електронний ресурс] / Virginia Woolf // traduzione it. di Pier Francesco Paolini. – Режим доступу: [http://www. giuntialpunto. it/product/b0062zlcvi/libri-mrs-dalloway-enewton-classici-virginia-woolf].
11. Woolf, V. Orlando [електронний ресурс] / Virginia Woolf. – Режим доступу: [http://gutenberg. net. au/ebooks02/0200331. txt].
12. Woolf, V. Orlando [електронний ресурс] / Virginia Woolf // traduction fr. par Jacques Aubert. – Режим доступу: [https://www. ebooksgratuits. com/ebooks. php?auteur=Woolf_Virginia].
13. Woolf, V. Orlando [електронний ресурс] / Virginia Woolf // traduzione it. di Alessandra Scalero. – Режим доступу: [https://www. newtoncompton. com/autore/virginia-woolf].
УДК81’246.2:378 – 054.62
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-46-48
М. Д. Карцева, Н. О. Білик,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, м. Харків
БІЛІНГВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
У статті розглядається білінгвальне навчання іноземних студентів, теоретично обґрунтовуються дидактичні умови його реалізації. Система підготовки з мови навчання сприяє продуктивному формуванню мовній, професійній, міжкультурній компетентностям іноземних студентів. Досягнення подібної «компетентної» тріади у процесі білінгвального навчання іноземних громадян є підґрунтям успішного засвоєння інофонами професійних знань, формування білінгвальної компетентності й професійної особистості.
Ключові слова: білінгвальна освіта, іноземні студенти, білінгвальна компетентність, дидактичні умови.
БИЛИНГВАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ
В статье рассматривается билингвального обучения иностранных студентов, теоретически обосновываются дидактические условия его реализации. Система подготовки по языку обучения способствует продуктивному формированию языковой, профессиональной, межкультурной компетентностей иностранных студентов. Достижения подобной «компетентной» триады в процессе билингвального обучения иностранных граждан является основой успешного усвоения инофонами профессиональных знаний, формирование билингвальной компетентности и профессиональной личности.
Ключевые слова: билингвального образование, иностранные студенты, билингвальная компетентность, дидактические условия.
BILINGUAL TEACHING OF FOREIGN STUDENTS
This article deals with the theoretical aspects of bilingual teaching of foreign students. Definition of the concept of ‘bilingualism’ and its varieties are made. Approaches to professionally-oriented foreign language teaching in non-linguistic institutions of higher education are proposed. Bilingual aspect of professionally-oriented foreign language teaching is reviewed, in teaching foreign students in a foreign language environment in a language that is not native to them too, leading to the search for education techniques that would allow foreign students to achieve high levels of professional competence. Linguistic and methodic foundations of bilingual teaching include methodic essentials of teaching (aims, tasks, regularities, content, methods, resources and etc.) in their inseparable connection with language and communication nature as social phenomena. We have examined the structure of the bilingual professional competence of foreign students and indicated the general characteristics of each component. It is proved that professional competence bilingualism consists of particular competencies, includes knowledge, relations, behavior, linguistic / cultural variants and discursive strategies. The conducted theoretical study gives evidence to conclude that the formation of professional competence of foreign students will be realized at a higher level with a bilingual approach to education if the didactic conditions in which the educational process takes place are taken into consideration and implemented.
Key words: bilingual education, foreign students, bilingual competence, didactic conditions.
Література:
1. Брыксина И. Е. Модель билингвального/ бикультурного языкового образования в высшей школе/ И. Е. Брыксина // Вестник Тамбовского университета. Серия Гуманитарные науки. – №3 (83). – 2010. – С. 123–131.
2. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности/ И. А. Зимняя. – М. : Моск. психол.-соц. ин-т; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2001. – 432 с.
3. Маркосян А. С. Очерк теории овладения вторым языком/ А. С. Маркосян– М. : УМК«Психология», 2004. ‒382 с.
4. Певзнер М. Н. Билингвальное образование в контексте мирового опыта: монография/ М. Н. Певзнер, А. Г. Ширин. – Нов-город: НовГУ, 1999. – 96 с.
5. Першукова О. О. Погляди зарубіжних вчених на сутнісні характеристики двомовної та багатомовної освіти/ О. О. Першу-кова// Міждисциплінарність як методологія гуманітарних наук: мова, освіта, культура: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. (26–27 квітня2012 р.). – Умань: П П Жовтий О. О., 2012. – С. 122–125.
УДК811.111’342.9
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-49-51
Л. C. Козуб,
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
АНГЛІЦИЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕКЛАМІ
Стаття присвячена дослідженню особливостей використання англіцизмів у сучасній українській мові, зокрема на прикладі зовнішньої та Інтернет-реклами. Особлива увага звертається на джерела запозичень, аналізується доречність використання англомовних слів в українській мові за наявності їх українських відповідників.
Ключові слова: англіцизми, зовнішня реклама, Інтернет-реклама, слоган, глобалізація
АНГЛИЦИЗМЫ В УКРАИНСКОЙ ВНЕШНЕЙ И ИНТЕРНЕТ-РЕКЛАМЕ
Статья посвящена исследованию особенностей использования англицизмов в современном украинском языке, в частности на примере внешней и Интернет-рекламы. Особое внимание обращается на источники заимствований, анализируется уместность использования англоязычных слов в украинском языке при наличии их украинских соответствий.
Ключевые слова: англицизмы, наружная реклама, Интернет-реклама, слоган, глобализация.
ANGLICISMS IN UKRAINIAN OUTDOOR AND ONLINE ADVERTISING
The article deals with the peculiarities of anglicisms usage in modern Ukrainian, particularly in outdoor and online advertising. Special attention is paid to the sources of borrowings, as well as to the appropriateness of usage of English words in the Ukrainian language in case there are Ukrainian counterparts of these words. Borrowings play an important role in developing a language. They make our communication easier as we become more comprehensible in our society as well as outside our borders. Vocabulary is the most mobile and most rapidly growing part of the language. It is particularly sensitive to all changes of economic structure, production, culture, science, life, etc. Itis important to note that word creation in the modern Ukrainian happens now mainly through borrowing from English. The main sources of such borrowings are outdoor and online ads. Every day Ukrainians encounter anglicisms in the following names: cafes, restaurants, pubs, business centers, banks, stores, chemist’s, beauty salons, translation agencies, travel agencies, product names, household appliances, accessories, famous brands, films, companies, cinemas etc. The use of anglicisms in the Ukrainian language in recent years has become so pervasive that even though there may be native words for the same thing, English terms are still used.
Key words: anglicisms, outdoor advertising, Internet advertising, slogan, globalization.
Література:
1. Бугрим В. В Основи реклами і зв’язків з громадськістю: підручник/ В. В. Бугрим. – К. : ВПЦ«Київський університет», 2011. – 431 с.
2. Карпіловська Є. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій/ Є. Карпіловська// Українська мова. – 2007. – №4. – С. 3–15.
3. Крысин Л. П. Иноязычные слова в современном русском языке/ Л. П. Крысин. – М. : Наука, 1968. – 208 с.
4. Лившиц Т. Н. Реклама в прагмалингвистическом аспекте/ Т. Н. Лившиц. – Таганрог, 1999. – 214 с.
5. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття(на матеріалі мови засобів масової інформації) : Монографія/ О. А. Стишов. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
УДК811:37.015.2(091/092)
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-52-54
І. В. Конончук,
старший викладач кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористу-вання України
МОВА В АНТРОПОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ О. Ф. БОЛЬНОВА
У статті аналізується мова у педагогічно– антропологічному аспекті, зокрема розглядаються напрями дослідження мови. Окреслюється значення мови для розкриття та самостановлення людини. Розкривається важливість культури діалогічного мовлення викладача та майбутнього фахівця, що дозволяє викладачам виділити певні орієнтири у своїй педагогічній діяльності.
Ключові слова: мова, педагогічна антропологія, діалог.
ЯЗЫК В АНТРОПОЛОГИЧЕСКОЙ МЫСЛИ О. Ф. БОЛЬНОВА
В статье проводиться анализ языка в педагогично-антропологическом аспекте, а также рассматриваются направления исследования языка, раскрывается значение языка в становлении человека. Важность культуры диалога между преподавателем и будущим специалистом позволяет определить ориентиры в его педагогической деятельности.
Ключевые слова: язык, педагогическая антропология, диалог.
LANGUAGE IN THE ANTHROPOLOGICAL THROUHT OF O. BOLNOV
The language in pedagogic and anthropologic aspect, dialogue culture is analyzed in the article. This research work touches upon importance of dialogue culture between teacher and future specialist which helps to find directions in teaching process. O. Bolnov studied language in two directions. The first – world disclosure by means of language, the second – man development. Bolnov argues that various languages due to their vocabulary expand the notion of reality in many ways. The human perception of reality is always guided by certain understanding of the world and life which is revealed through language. Exploring the other direction Bolnov drew attention to the fact that expressing themselves people acquire inner strength and become themselves. This is based on one of his main ideas, namely: the main educational goal is encouraging people to talk and give them the courage to present themselves. This implies that every statement requires a partner and language equals talk. Language with its importance to a person’s education and development embraces a significant number of issues in the pedagogical and anthropological thought of the scientist. Bolnov raises the question to what extent the anthropological method is appropriate to make language educational value deeper than it has been before. Comparing to other academic disciplines the study of a foreign language has specific characteristics in the educational field. The basic form of teaching a foreign language is in the form of a dialogue between a teacher and the audience. It enhances the individual work with students that is the key to success in educational work. A teacher can rely on the inner reserves of a particular student taking into account the level of his/her development, his/her outlook, activity, creativity, psychological traits of his/her personality.
Key words: language, pedagogical anthropology, dialogue.
Література:
1. Амеліна С. М. Тренінги з розвитку умінь та навичок діалогічного спілкування/ С. М. Амеліна. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005.– 76. с
2. Bollnow O. F. Sprache / O. F. Bollnow // in: Symphilosophien Bericht über den Dritten Deutschen Kongreß für Philosophie, 1952. – S. 148.
3. Bollnow O. F. Sprache, Moral und Erziehung / O. F. Bollnow // in: Bildung und Erziehung. – 20. Jahrg. – Heft 6. – 1967. – S.401.
4. Bollnow O. F. Sprache und Erziehung / O. F. Bollnow // in: Bildung und Erziehung. – 18. Jahrg. – Heft 3. – 1965. – S. 217.
5. Bollnow O. F. Sprache und Erziehung / / O. F. Bollnow. – 1966. – S. 125.
6. Bollnow O. F. Wilhelm von Humboldts Sprachphilosophie / O. F. Bollnow // in: Zeitschrift für Deutsche Bildung, 1938. – S. 111.
7. Bollnow O. F. Die Bedeutung der Sprache für die sittliche Erziehung, in: Bildung und Erziehung, 20. Jahrg., Heft 6, 1967. – S. 406.
8. Bollnow O. F. Erziehung zum Gespräch // in: Zeitschrift für Pädagogik, 7 Beiheft, 1968. – S. 217–229.
9. Lipps Hans «Die Verbindlichkeit der Sprache» (1938) // in: Die Verbindlichkeit der Sprache. – 2. Aufl. – 1958. – S. 116.
10. Концептуальные основы разработки технологий воспитания средствами иностранного языка в техническом ВУЗе. Сумина В. Е-Изд-во Южно-Российский государственный технический университета, 2005. – С. 35–38.
11. Холодович А. А. О«Курсе общей лингвистики» Ф. де Соссюра// Ф. де Соссюр. Труды по языкознанию. – М., 1977. – С. 9-29.
УДК801.8:81’42:81’221:81’374.73
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-55-58
М. М. Копчак,
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
РАНЖУВАННЯ ОДИНИЦЬ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ ПРИВІТАННЯ У СЕМАНТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ПОСТКОЛОНІАЛЬНОГО ПЕРСОНАЖА
У статті розкрито ранжування одиниць мовленнєвого етикету привітання, що вербалізовані у семантичному просторі постколоніального персонажа, через окреслення функційного поля ініціальності та його мікрополів. Висвітлено основні типи вербалізаторів привітання у традиційному та девіантному шарах, проілюстровано їх лінг-вальну реалізацію в сучасному британському художньому постколоніальному тексті.
Ключові слова: етикет, привітання, персонаж, поле, текст.
РАНЖИРОВАНИЕ ЕДИНИЦ РЕЧЕВОГО ЭТИКЕТА ПРИВЕТСТВИЯ В СЕМАНТИЧЕСКОМ ПРОСТРАНСТВЕ ПОСТКОЛОНИАЛЬНОГО ПЕРСОНАЖА
В статье раскрыто ранжирование единиц речевого этикета приветствия в семантическом пространстве постколониального персонажа через определение функционального поля инициальности и его микрополей. Освещены основные типы традиционных и девиантных вербализаторов приветствия, проиллюстрировано их лингвальную реализацию в современном британском художественном постколониальном тексте.
Ключевые слова: этикет, приветствие, персонаж, поле, текст.
RANKING OF SPEECH ETIQUETTE GREETING EXPRESSIONS IN SEMANTIC SPACE OF POSTCOLONIAL CHARACTER
The article explores ranking of speech etiquette greeting expressions in the semantic space of a postcolonial character, verbalized in modern British literary text. Speech etiquette expressions are generally defined as situationally determined, communicatively oriented, thematically combined, interrelated and interdependent communicative units, being the adequate forms of expressing the communicative intentions of the interlocutors and ranging from words, word combinations, utterances, sentences and on to situations of etiquette communication. Speech etiquette greeting expressions represent the functional field of initiallity, which is subdivided into three microfields, i. e. semantic, semantically-pragmatic and pragmatic, where both traditional and deviant etiquette operators are used. Semantic microfield of initiallity is formed by conventional etiquette greeting expressions, aimed to establish verbal interaction. The semantically-pragmatic microfield is represented by utterances, whose semantics contains prerequisites for the start of communicative interaction, including initial motivating imperatives, introduction of the addressee, introduction of the recipient. Pragmatic microfield is formed by the utterances that perform contact-establishing function only under certain conditions of communication, including initial message sending, initial questions, calls for mental activity. The taxonomy of speech etiquette greeting expressions encompasses interactive and regards greeting expressions, social and religious greetings, time-free and time-bound greeting expressions, valedictory greetings, sequential/ adjacency pair expressions.
Key words: etiquette, greeting, character,field, text.
Література:
1. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного текста: учебник, практикум/ Л. Г. Бабенко, Ю. В. Казарин. – М. : Флинта: Наука, 2005. – 495 с.
2. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики: исследования разных лет/ М. М. Бахтин. – М. : Худ. лит., 1975. – 502 с.
3. Бобырева Е. В. Семантика и прагматика инициальных и финальных реплик диалога: автореф. дис... . канд. филол. Наук: спец. 10. 02. 19 / Е. В. Бобырева. – Волгоград, 1996. – 23 с.
4. Колегаєва І. М. Зображення персонажного дискурсу як жанрово детермінований вияв комунікативної вторинності в художньому тексті/ І. М. Колегаєва// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Х. : ХНУ, 2010. – №896. – Вип. 61. – С. 102–107.
5. Кухаренко В. А. Интерпретация текста: учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. : иностр. яз. / В. А. Кухаренко. – 2-е изд., перераб. – М. : Просвещение, 1988. – 192 с.
6. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров (Человек– текст– семиосфера– история) / Ю. М. Лотман. – М. : Яз. рус. к-ры, 1996. – 447 с.
7. Ali M. Brick Lane / Monica Ali. – L. : Black Swan, 2004. – 492 p.
8. Ali M. In the Kitchen / Monica Ali. – L. : Black Swan, 2010. –553 p.
9. Ali M. Untold Story / Monica Ali. – N. Y. : Scribner, 2012. – 259 p.
10. Anam T. A Golden Age / Tahmima Anam. – L. : John Murray, 2007. – 276 p.
11. Anam T. The Good Muslim / Tahmima Anam. – N. Y. : Harper Perennial, 2012 – 320 p.
12. Betholia Ch. Entries and exits: an analysis of greeting and leave-taking in Meitei speech community / Chandam Betholia // Mohkmer studies. – 2008. – №38. – P. 105–116.
13. Jibreen M. K. The Speech Act of Greeting: a Theoretical Reading / Maysa’a Kadhim Jibreen // Journal of Kerbala University. – 2010. – Vol. 8, №1. – P. 1–25.
14. Rushdie S. East, West / Salman Rushdie. – L. : Vintage, 1995а. –216 p
15. Rushdie S. Midnight’s Children / Salman Rushdie. – L. : Vintage, 1995. – 463 p.
16. Smith A. The Accidental / Ali Smith. – L. : Penguin Books Ltd, 2006. – 306 p.
17. Smith Z. On Beauty / Zadie Smith. – Waterville: Thorndike Press, 2005. – 789 p.
18. Smith Z. The Autograph Man [Electronic resourse] / Zadie Smith. – L. : Penguin Books Ltd, 2004. – 420 p. – Mode of access: http://www. twirpx. com/file/1259494/
19. Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics: The Semantics of Human Interaction / Anna Wierzbicka. – Berlin : Walter de Gruyter, 2003. – 502 p.
УДК81’366.58=111
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-59-61
Т. В. Криворучко,
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир
VOSI-КОНСТРУКЦІЯ У ФУНКЦІЇ КОМПЛЕМЕНТА ОДНОПЕРЕХІДНИХ ДІЄСЛІВ В РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Стаття присвячена проблемі вивченняVOSI-конструкції в ранньоновоанглійській мові та дослідженню її структурних та функціональних особливостей. Досліджено дистрибуцію головного дієслова речення залежно від перехідності/ неперехідності його основи. ПроаналізованоVOSI-конструкцію, що об’єднує всі інфінітивні комплементарні конструкції, яким передує іменна група, у функції комплемента одноперехідних дієслів з позиції Х-штрих теорії в ранньоновоанглійській мові.
Ключові слова: VOSI-конструкція, складна комплементація, структури вторинної предикації, одноперехідні дієслова, двоперехідні дієслова, комплексно перехідні дієслова.
VOSI-КОНСТРУКЦИЯ В ФУНКЦИИ КОМПЛЕМЕНТА ОДНОПЕРЕХОДНЫХ ГЛАГОЛОВ В РАННЕНО-ВОАНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
В статье представлены проблемы изучения VOSI-констукции в ранненовоанглийском языке и исследовано ее структурные и функциональные особенности. Исследовано дистрибуцию главного глагола предложения в зависи-мости от переходности/ непереходности его основы. ПроанализованоVOSI-конструкцию, которая объединяет все инфинитивные комплементарные конструкции с предшествующей именной группой, с позиции Х-штрих теории в ранненовоанглийском языке.
Ключевые слова: VOSI-конструкция, сложная комплементация, структуры вторичной предикации, однопере-ходные глаголы, двупереходные глаголы, комплексно переходные глаголы.
VOSI CONSTRUCTION IN THE FUNCTION OF THE COMPLEMENT OF MONOTRANSATIVE VERBS IN EARLY NEW ENGLISH
The article outlines VOSI construction in Early New English and establishes its structural and functional peculiarities. VOSI construction, which means all infinitive complement constructions with a Noun Phrase in preposition, that is used after eleven categories of verbs, is investigated in the article. The emergence of the subject in the structure of VOSI construction is analyzed. The term ‘accusativus cum infinitivo’, which in traditional literature denotes any construction that contains: Main Predicate – Accusative Noun Phrase – Infinitive or any construction which contains these three elements, but Accusative and Infinitive are regarded a unity, dependent on the main predicate, is mentioned in the article. The research investigates the distribution of the main verb of the finite / nonfinite clause according to the transitivity / intransitivity of its stem. It is established that most of the verbs are transitive and are divided into monotransitive, ditransative and complex transitive. The research has allowed analyzing VOSI construction in Early New English in the function of the complement of monotransitive verbs from the position of X-Bar Theory. In Early New English VOSI construction is used in the function of the complement of monotransitive verbs with a controlling subject of an action.
Key words: VOSI construction, complex complementation, structures of secondary predication, monotransitive verbs, ditransative verbs, complex transitive verbs.
Література:
1. Fischer O. The Origin and Spread of the Accusative and Infinitive Construction in English / O. Fischer // Folia Linguistica Historica. – 1989. – Vol. VIII, №1–2. – P. 143–217.
2. Jackendoff R. «Construction after construction» and its theoretical challenges / R. Jackendoff // Language. – Stanford, CA :CSLI Publications, 2008. – T. 84. – №1. – P. 8–28.
3. Kryvoruchko Т. VOSI Construction in English / Т. Kryvoruchko // English in Globalized World : збірник наукових праць (англ. м.). – Кам’янець-Подільський: ВПП«Апостроф», 2012. – С. 86–87.
4. Mair C. Thomas Egan : Distance and Direction : a usage-based study of infinitive and -ing clauses in English : doctoral defence / C. Mair – Norsk Lingvistisk Tidsskrift, 21 (2)., 2003. – P. 237–246.
5. Pollar C. Head-Driven Phrase Structure Grammar / C. Pollar, I. Sag. – Chicago: CSLI and University of Chicago Press, 1993. – 458 p.
Список джерел ілюстративного матеріалу:
1. Shakespeare W. The Merchant of Venice / W. Shakespeare // Comedies. – London : Everyman’s Library, 1994. – Vol. II. – Р. 3–123.
2. Shakespeare. W. King John / W. Shakespeare // Histories. – London : Everyman’s Library, 1994. – Vol. I. – P. 523–629.
3. Shakespeare. W. Richard III / W. Shakespeare // Histories. – London : Everyman’s Library, 1994. – Vol. I. –P. 373–521.
УДК811.134.2(373+42)
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-62-64
Д. П. Кульбіда,
Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА АДАПТАЦІЯ АНГЛОАМЕРИКАНІЗМІВ В ІСПАНСЬКОМУ МАС-МЕДІЙНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
У статті розглядаються адаптаційні процеси, яких зазнає семантична структура англоамериканізмів, на ґрунті сучасної іспанської мови. Зазначено, що у процесі входження англоамериканізмів до лексичної системи іспанської мови відбувається, як правило, спрощення їх семантичної структури. Окреслено основні способи словотворення англоамериканізмів у сучасній іспанській мові, зокрема в іспанському туристичному дискурсі.
Ключові слова: англоамериканізми, структурна адаптація, семантична адаптація, журнали про подорожі, туристичний дискурс.
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКАЯ АДАПТАЦИЯ АНГЛОАМЕРИКАНИЗМОВ В ИСПАНСКОМ МАСС-МЕДИЙНОМ ТУРИСТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ
В статье рассматриваются адаптационные процессы, которые испытывает семантическая структура англо-американизмов, на почве современного испанского языка. Отмечено, что в процессе вхождения англоамериканизмов в лексическую систему испанского языка происходит, как правило, упрощение их семантической структуры. Определены основные способы словообразования англоамериканизмиов в современном испанском языке, в частности в испанском туристическом дискурсе.
Ключевые слова: англоамериканизмы, структурная адаптация, семантическая адаптация, журналы о путешествиях, туристический дискурс.
STRUCTURAL AND SEMANTIC ADAPTATION OF ANGLO-AMERICANISMS IN SPANISH MASS MEDIA TOURISM DISCOURSE
The article deals with the peculiarities of structural and semantic adaptations of anglo-americanisms in the Spanish language. It is noted that Spanish simplifies the semantic structure of some anglo-americanisms during the process of lexical adaptation. Anglo-americanisms can adapt new meanings in the recipient language, which differ from the ones in the native language. The metonymic model, which is observed in our corpus of study, shows also the semantic development of the borrowings. For example, anglo-amer. wakeboard (a surface water sport) ←eng. wakeboard (a small, mostly rectangular, thin board with very little displacement and shoe bindings mounted to it). Spanish tourism discourse reveals that anglo-americanisms are actively used in travel magazines. The language of tourism possesses a “multi-dimensional” nature shaped according to the intended target. The understanding of the tourist text by target readers is guaranteed by decoding of the message which starts from an analysis of the semantic characteristics of its words. Within the language of tourism, borrowings occur more than in general language. This does not refl ect a natural language process but a purposeful and careful work of selection by travel journalists. Moreover, lexicographical fixation of these borrowings falls behind their modern usage. We study the basic methods of anglo-americanism derivation in the modern Spanish language: prefixal, suffixal and prefixal-suffixal. The prefixal-suffixal method of word-formation, which allows the creation of new words by adding prefixes before the base of a word and suffixes after its base, is the least represented in the study of anglo-americanisms. For example: anglo-amer. enroquecido (adj) (a rock music fan) ←esp. en- + eng. rock + esp.-[ec]ido. The suffixal word-formation is the most productive in the Spanish language. It forms nouns, adjectives and verbs. Spanish, as a traditionally purist language, does not accept all foreign models of the English language passively, but adapt them according to its language rules, creating sometimes new words as substitutes for anglo-americanisms.
Key words: anglo-americanisms, structural adaptation, semantic adaptation, travel magazines, tourism discourse.
Література:
1. Дудка О. О., Шевелєва Л. А. Українська мова: [комплексний довідник] / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва. – Харків: Парус-Друк, 2010. – 415 с.
2. Іванова Н. А. Структурно-семантична адаптація і переосмислення англіцизмів та їх відбиття у російськомовних виданнях України: автореф. дис. наук. ступеня канд. філол. наук: 10. 02. 02 “Російська мова” / Наталія Анатоліївна Іванова. – Дніпропе-тровськ, 2009. – 22 с.
3. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка/ Геннадий Владимирович Колшанский. – М. : Издатель-ство ЛКИ, 2007. – 176 с.
4. Almela Pérez R. Procedimientos de formación de palabras en español / Ramón Almela Pérez. – Barcelona : Ariel, 1999. – 50 p.
5. Díaz Hormigo M. T. La formación de palabras : tendencias predominantes en la derivación / María Tadea Díaz Hormigo // Neología y creatividad lingüística : quaderns de filología de la universitat de València (anejos №77). – Valencia : Universitat de València. – P. 83–112.
6. Estornell Pons Mª. Neologismos en la prensa : criterios para reconocer y caracterizar las unidades neológicas / María Estornell Pons // Quaderns de Filologia de la Univesitat de València. – Valencia : Univesitat de València, 2009. – 235 p.
7. Guerrero Ramos G. Neologismos en el español actual / Gloria Guerrero Ramos. – Madrid : Arco / Libros, 1995. – 52 p.
8. Oxford Dictionaries [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://en. oxforddictionaries. com/
УДК81’1
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-65-67
Ю. О. Лукіянчук,
Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ
СПОСОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ
Стаття присвячена дослідженню способів класифікації військових термінів. Проаналізовано поняття «термін», «військовий термін», а також розглянуто способи класифікації військових термінів та запропоновано власну класифікацію. Способом класифікації військових термінів, який відрізняє їх від загальновживаних термінів є класифікація за тематикою. Для військового перекладача практично важливою є класифікація військових термінів з точки зору перекладу.
Ключові слова: термінологія, поняття, термін, військовий термін, класифікація, переклад.
СПОСОБЫ КЛАССИФИКАЦИИ ВОЕННЫХ ТЕРМИНОВ
Статья посвящена исследованию способов классификации военных терминов. Проанализировано понятие «термин», «военный термин», а также рассмотрены способы классификации военных терминов и предложена собственная классификация. Способом классификации военных терминов, отличающим их от общеупотребительных терминов, является классификация по тематике. Важной для военного переводчика является классификация военных терминов с точки зрения перевода.
Ключевые слова: терминология, понятие, термин, военный термин, классификация, перевод.
METHODS OF MILITARY TERMS CLASSIFICATION
The article deals with the investigation of methods of military terms classification. Military terms develop rapidly and dynamically that is why new investigations in this sphere are vital. Present-day unstable military situation in Ukraine and in the world requires new researches in military sphere in particular in sphere of military terminology. The notions “term” and “military term” were analysed. Also the methods of military terms classification were reviewed. Our own method of military terms classification was proposed. Classification of military terms according to the topic distinguishes them from the commonly used terms. This classification includes tactical, military-organizational, military-technical terms according to the armed services and branches. Classification of military terms in terms of translation includes: terms denoting foreign realia and present in native country; terms denoting foreign realia and absent in native country, but have standardized equivalents; terms denoting foreign realia, absent in native country and do not have standardized equivalents. All these types of military terms are translated in special way with the help of different transformations therefore this classification is important for the military translator. The results of the article can be used for teaching the students of philological specialities, in particular military translators (interpreters) and linguists.
Key words: terminology, notion, term, military term, classification, translation.
Література:
1. Білозерська Л. П. Термінологія та переклад. Навчальний посібник для студентів філологічного напряму підготовки/ Л. П. Білозерська, Н. В. Вознесенко, С. В. Радецька. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 232 с.
2. Исаева Е. Д. Особенности японской военной терминологии/ Е. Д. Исаева. // Вестник Иркутского государственного линг-вистического университета. – 2009. – №4. – С. 29–34.
3. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов/ Т. Л. Канделаки. – М: Наука, 1977. – 167 с.
4. Литвиненко Е. В. Классификация англоязычной терминологии, относящейся к машинам и оборудованию для строитель-ства, эксплуатации и ремонта автомобильных дорог и сооружений/ Е. В. Литвиненко. // Вестник ХНАДУ. – 2012. – №57. – С. 228–233.
5. Литовченко В. И. Классификация и систематизация терминов/ В. І. Литовченко. // Вестник Сибирского государственного аэрокосмического университета им. академика М. Ф. Решетнева. – 2006. – №3 (10). – С. 156–159.
6. Матюшин И. М. Коммуникативная модель взаимодействия военно-терминологических систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук/ И. М. Матюшин. – М., 1996. – 21 с.
7. Нелюбин Л. Л. Военный перевод и его особенности: учебник военного перевода(общий курс) / Л. Л. Нелюбин, А. А. Дормидонтов, А. А. Васильченко. – М. : Воениздат, 1981. – 379 с.
8. Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті/ Е. Ф. Скороходько. – Київ: Логос, 2006. – 99 с.
9. Стрелковский Г. М. Теория и практика военного перевода/ Г. М. Стрелковский. – М. : Воениздат, 1999. – 272 с.
10. Суперанская А. В. Общая терминология: вопросы теории/ А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. / Изд. 6-е– М. : Книжный дом«ЛИБРОКОМ», 2012. – 248 с.
11. Шевчук В. Н. Производные военные термины в английском языке: Аффиксальное словопроизводство/ В. Н. Шевчук. – М. : Воениздат, 1983. – 231 с.
УДК811.111’42’37
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-68-70
Ю. М. Нідзельська,
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир
СУТНІСТЬ КУЛЬТУРИ, ЇЇ ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИСОКО ТА НИЗЬКОКОНТЕКСТНИХ КУЛЬТУР ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА
Представлена стаття присвячена аналізу поняття культура у сучасній науці, увагу приділено мовні картині світу, яку вважають складовою частиною культурної картини світу. Лінгвокультурологію варто сприймати як молоду дисципліну, яка вивчає віддзеркалення культури в мові. Глибока зацікавленість процесами взаємодії мови та культури, сутністю та міждисциплінарним характером культури визначає актуальність запропонованого дослідження. Культуру варто вивчати через призму функцій, які вона виконує. Вагомим чинником вивчення лінгвокультур є контекст.
Ключові слова: культура, мовна картина світу, культурна картина світу, контекст.
СУЩНОСТЬ КУЛЬТУРЫ, ЕЕ ГЛАВНЫЕ ФУНКЦИИ И ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЫСОКО И НИЗКОКОНТЕКСТНЫХ КУЛЬТУР ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СОВРЕМЕННОГО ЯЗЫКОЗНАНИЯ
Представленная статья посвящена анализу понятия культура в современной науке, внимание уделено языковой картине мира, которую принято считать частью культурной картины мира. Лингвокультурологию следует воспринимать как молодую дисциплину, которая изучает отображение культуры в языке. Глубокий интерес про-цессами взаимодействия языка и культуры, сущностью и междисциплинарным характером культуры определяет актуальность исследования. Культуру следует изучать через призму функций, которые она исполняет. Важным аспектом изучения лингвокультур является контекст.
Ключевые слова: культура, языковая картина мира, культурная картина мира, контекст.
THE ESSENCE OF CULTURE, ITS MAIN FUNCTIONS AND FEATURES OF HIGH- AND LOW-CONTEXT CULTURES THROUGH THE PRISM OF MODERN LINGUISTICS
The given article is dealt with the analysis of the notion of culture in modern science. Thorough attention is paid to the linguistic view of the world which is considered to be the part of the cultural view of the world, background knowledge is of great importance within the latter one. Cultural linguistics is understood as the young discipline which studies the reflection of culture in the language and discourse. Deep interest in the correlation between language and culture, essence and interdisciplinary character of culture defines the topicality of the represented investigation. The notion of the view of the world originates from the ideas of W. Humboldt and Sapir-Whorf Hypothesis. Each language reflects the way of perception of the world by the certain ethnic group, which is different in its culture, values. It forms the national model of the world, which is the holistic image of the person’s activity. The national model of the world is the expression of understanding of the world by the means of the certain language. Culture is analyzed through the prism of its many functions, for example, informative, semiotic, communicative, axiological, regulative. The important aspect of study of linguoculture is context (micro, macro, vertical). More than that, it is important to take into consideration which type of the cultures the analyzed one belongs to.
Key words: culture, linguistic view of the world, cultural view of the world, context.
Література:
1. Баронин А. С. Этническая психология/ А. С. Баронин. – К. : Тандем, 2000. – 263 с.
2. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації/ Ф. С. Бацевич. [Електронний ресурс].
3. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу/ І. О. Голубовська. – К. : Логос, 2004. – 284 с.
4. Кадыров А. М. Культурология. Теория и история культуры/ А. М. Кадыров. – Уфа: УГАТУ2004. – 290 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:.
5. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира– кол. монография под. ред. Б. А. Серебренникоав, Е. С. Кубря-ковой, В. И. Постоваловой и др. – М. : Наука, 1988. – 216 с.
6. Культурологія як галузь наукового знання. – [Електронний ресурс].
7. Леонтович О. А. Русские и американцы: парадоксы межкультурного общения: монография/ О. А. Леонтович. – М. : Гнозис, 2006. – 351 с.
8. Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація: навч. посіб. / В. М. Манакін. – К. : Академія, 2012. – 288 с.
9. Маслова В. А. Лингвокультурология/ В. А. Маслова. – М. : Аcademia, 2001. – 202 с.
10. Шейко В. М. Культурологія/ В. М. Шейко. – [Електронний ресурс].
11. Hall E. T. Hidden Differences: Studies in International Communication / E. T. Hall. – Hamburg: Grunder & Jahr, 1983.
УДК811.11’373:37:316.647.8
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-71-74
Т. В. Пилипчук,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
ФУНКЦІЇ АНТРОПОНІМІВ У АНГЛОМОВНИХ КОМЕДІЙНИХ ШОУ
Стаття присвячена аналізу функцій антропонімів у комічному дискурсі. Проаналізовано антропоніми, що використовуються в комедійних шоу, та досліджено їх функції, а саме розглянуто комунікативну, експресивну, культурологічну функції та функцію створення комічного образу. З’ясовано сутність інконгруентності, яка є когнітивним механізмом комічного та досягається за допомогою антропонімів. Досліджено приклади порушення логіко-поняттєвих, мовних та онтологічних норм, що призводять до інконгруентності у жартах із залученням антропонімів.
Ключові слова: антропоніми, функція, комічний дискурс, жарт, інконгруентність.
ФУНКЦИИ АНТРОПОНИМОВ В АНГЛОЯЗЫЧНЫХ КОМЕДИЙНЫХ ШОУ
Статья посвящена анализу функций антропонимов в комическом дискурсе. Проанализированы антропонимы, используемые в комедийных шоу, и исследованы их функции, а именно коммуникативная, экспрессивная, культурологическая функции, а также функция создания комического образа. Определена сущность инконгруентности, которая является когнитивным механизмом комического и достигается с помощью антропонимов. Исследованы примеры нарушения логико-понятийных, языковых и онтологических норм, приводящих к инконгруентности в шут-ках, содержащих антропонимы.
Ключевые слова: антропонимы, функция, комический дискурс, шутка, инконгруентность.
FUNCTIONS OF ANTHROPONYMS IN ENGLISH COMEDY SHOWS
Comedy shows, as a genre of comic discourse, attract viewers not only because of their entertainment but also because of the coverage of the most important problems of mankind at a humorous angle. Artists who perform in the genre of stand-up comedy, with the help of their jokes, reveal inconsistencies of society, reflect the moral values of different nationalities, exposing ethnic stereotypes and prejudice. The article analyses functions of anthroponyms in English comic discourse. Anthroponyms have been widely used by comics primarily as a means of establishing interactive communication with the audience. They allow comedians to address the audience demonstrating the inconsistency between their names and appearance, thus reveal the modern world that is often unpredictable and sometimes absurd because of shifted landmarks. Anthroponyms used in comedy shows as well as their functions have been investigated in this article. The communicative, expressive and cultural functions, as well as the function of creating a comical image, have been defined. The essence of incongruity, i. e. a cognitive mechanism of comedy reached, among others, with the help of anthroponyms, has been determined. The examples of violations of logical and conceptual, language and ontological norms that lead to incongruity in jokes with anthroponyms have been examined.
Key words: anthroponyms, function, comic discourse, joke, incongruity.
Література:
1. Карпенко Ю. А. Имя собственное в художественной литературе/ Ю. А. Карпенко// Филологические науки. – 1986. – №4. – С. 34–39.
2. Лобова О. К. Англомовна стендап-комедія як жанр комічного інституційного дискурсу: автор. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Оксана Костянтинівна Лобова. – Харків, 2013. – 23 с.
3. Самохина В. А. Текстуальный и дискурсивный аспекты современной англоязычной шутки// Когниция, коммуникация, дискурс. – 2012. – №5. – С. 52–73.
4. Самохіна В. О. Жарт у сучасному комунікативному просторі Великої Британії та США: Монографія. – Вид. 2-е, перер. І доп. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 476 с.
5. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія/ О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с.
6. СуперанскаяA. В. Общая теория имени собственного/ A. В. Суперанская. – М. : Наука, 1973. – 366 с.
7. Шаповал Г. І. Функції літературно-художніх антропонімів у творчості Леся Мартовича// Парадигма пізнання: гуманітарні питання №1(4), 2015. – С. 108–113.
8. Jobrani Maz: Did you hear the one about the Iranian-American? [Електронний ресурс] / Maz Jobrani. – Режим доступу: https://www. ted. com/talks/maz_jobrani_make_jokes_not_bombs
9. Jobrani Maz: I come in peace [Електронний ресурс] / Maz Jobrani. – Режим доступу: http://sockshare. net/watch/qvoZOWdlmaz-jobrani-i-come-in-peace. html
10. Peters Russell: Almost famous [Електронний ресурс] / Russell Peters. – Режим доступу: http://sockshare. net/watch/zdK5bgx1-russell-peters-almost-famous. html
11. Peters Russell: Newest [Електронний ресурс] / Russell Peters. – Режим доступу: https://www. youtube. com/ watch?v=bZwIJNWNFnc
12. Peters Russell: Outsourced [Електронний ресурс] / Russell Peters. – Режим доступу: http://www. watchfree. to/watch-6051-Russell-Peters-Outsourced-movie-online-free-putlocker. html
13. Peters Russell: Show me the funny [Електронний ресурс] / Russell Peters. – Режим доступу: https://www. youtube. com/watch?v=-ylgkUp9N2k
УДК811.111’ 45
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-75-76
Ю. Г. Рожков,
Національний університет біоресурсів та природокористування, м. Київ
ЛІНГВОКОНІТИВНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
У статті досліджуються питання англомовної ветеринарної термінології з лінгвокогнітивної точки зору. Фреймовий аналіз дає змогу представити складний термінологічний апарат ветеринарної медицини та понять, що пов’язані з нею у вигляді фреймової схеми, що має складну розгалужену структуру. На кожному рівні схеми є свої точки розгалуження, що представляють певну область наукового знання у вигляді фреймових, рамкових структур, що складають основу груп наступних ієрархічних рівнів. Кожен з виділених фреймів і вся система загалом мають певний набір лексико-граматичних засобів відображення концептуальних знань у мові ветеринарної медицини. Представлена у вигляді фреймів структура знань є основою для їх подальшого розширення та поглиблення.
Ключові слова: фрейм, когнітивна лінгвістика, ветеринарна термінологія, ветеринарна медицина
ЛИНГВОКОГНИТИВНЫЙ ПОДХОД К ИЗУЧЕНИЮ ТЕРМИНОЛОГИИ ВЕТЕРИНАРНОЙ МЕДИЦИНЫ
В статье исследовается вопросы англоязычной ветеринарной терминологии с лингвокогнитивной точки зрения. Фреймовый анализ дает возможность представить сложный терминологический аппарат ветеринарной медицины и понятий, что связаны с ней в виде фреймовой схемы, которая имеет сложную разветвленную структуру. На ка-ждом уровне схемы есть свои точки ответвления, которые представляют определенную область научного знания в виде фреймовых, рамочных структур, которые составляют основу групп последующих иерархических уровней.
Ключевые слова: фрейм, когнитивная лингвистика, ветеринарная терминология, ветеринарная медицина
LINGVO-COGNITIVE APPROACH TO THE STUDYING OF VETERINARY TERMINOLOGY
The article investigates the issues of the English veterinary terminology from cognitive linguistics perspective. Frame analysis gives a possibility to represent complex terminological system of veterinary medicine and terms concerned with it in the form of frame chart which has a complex branch structure. On the basis of analysis of the internet sources we selected divisions of veterinary science which became the material for the charts given in this article. The choice of these divisions was caused by their actuality in veterinary community. Each level of chart has its own points of branching which represent the particular area of science in form of frame structures which compose the basis for the groups of the next hierarchical levels. Every single frame and the entire system have their own collection of lexical and grammatical means to represent conceptual knowledge in the language of veterinary medicine. Represented in the form of frames structure is the base for their farther expansion and deepening.
Key words: frame, cognitive linguistics, veterinary terminology, veterinary medicine.
Література:
1. Жаботинская С. А. Модели репрезентации знаний в контексте различных школ когнитивной лингвистики: интегративный подход/ С. А. Жаботинская. – М. : Издательский дом ТГУ им. Г. Р. Державина, 2008. – 61 с.
2. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи/ О. П. Воробйова. – Х. : Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна., 2004. – 18 с.
3. Mouton D. Cognitive Linguistics: Basic Readings / De Gruyter Mouton. – Berlin : Mouton Reader, 2006. – 487 с.
4. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного/ М. Минский. – М. : Прогресс, 1988. – 253 с.
5. Паршина Е. Г. Когнитивно-прагматические векторы современного языкознания/ Е. Г. Паршина, И. Г. Озерова. – Москва: Флинта, 2014. – 28 с.
6. Surgical Procedures Lists [Електронний ресурс] // American College of Veterinary Surgeons. – 2017. – Режим доступу до ресур-су: https://www. acvs. org/residents/procedures-lists.
7. Edward B. Black’s Veterinary Dictionary / B. Edward, A. Anthony. – London : Bloomsbury, 2015. – 514 с.
8. Studdert V. P. Saunders Comprehensive Veterinary Dictionary / V. P. Studdert, C. C. Gay, D. C. Blood. – London : Elsevier Ltd., 2012. – 508 с. – (Fourth Edition).
9. McFarland C. Veterinary Dictionary and Horseman’s Guide / Cynthia McFarland. – Phoenix : Western Horseman, 2013. – 192 с.
УДК811.111’42:82.09.08
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-77-80
А. Я. Савчук,
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
ФОРМОЦЕНТРИЧНІ ТА ЗМІСТОЦЕНТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-КРИТИЧНИХ МОНОГРАФІЙ ДЕВІДА ЛОДЖА
Здійснено аналіз формально-композиційних та композиційно-смислових особливостей науково-критичних монографій Девіда Лоджа. Визначено, що формально-композиційний вимір представлений традиційними елементами, котрі історично притаманні макрожанру монографії. Приклади композиційно-смислового плану ілюструють різно-маніття виразу комунікативних блоків, що зумовлене синкретизмом мовної особистості автора, котрий працює на стику наукового, публіцистичного та художнього дискурсів.
Ключові слова: науково-критичний дискурс, монографія, периферійні елементи, формально-композиційний план, трихотомічна побудова, композиційно-смисловий план, комунікативний блок.
ФОРМАЛЬНО-КОМПОЗИЦИОННЫЕ И КОМПОЗИЦИОННО-СМЫСЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ НАУЧНО-КРИТИЧЕСКИХ МОНОГРАФИЙ ДЭВИДА ЛОДЖА
Осуществлен анализ формально-композиционных и композиционно-смысловых особенностей научно-критических монографий Дэвида Лоджа. Определено, что формально-композиционное измерение представлено традиционными элементами, которые исторически присущи макрожанру монографии. Примеры композиционно-смыслового плана иллюстрируют многообразие выражения коммуникативных блоков, что обусловлено синкретизмом языковой личности автора, работающего на стыке научного, публицистического и художественного дискурсов.
Ключевые слова: научно-критический дискурс, монография, периферийные элементы, формально-композиционный план, трихотомическое построение, композиционно-смысловой план, коммуникативный блок.
FORMAL-COMPOSITIONAL AND COMPOSITIONAL-NOTIONAL FEATURES OF SCHOLARLY MONOGRAPHS BY DAVID LODGE
The paper presents analysis of formal-compositional and compositional-notional features of scholarly monographs by David Lodge. It is determined that formal-compositional dimension is represented by traditional elements that are historically peculiar to the genre of monograph. Peripheral elements such as contents, introduction, conclusion, bibliographical list, etc. are essential components of the polytextual structure of the analyzed monographs. They form a pragmatic frame programming thematic deployment of the main text, therefore, highlighting significant aspects of knowledge, which are aimed at satisfying the information needs of the recipient. Examples of compositional-notional dimension illustrate the variety of communicative blocks caused by the syncretism of the linguistic identity of the author, who works at the intersection of scholarly, journalistic and artistic discourses. In the analyzed monographs the most common communication blocks are the following: “introduction of the topic”, “setting goals and objectives of the research”, “a brief history of the issue”, “expression of gratitude”, “a brief overview of the structure”, which are fairly typical of the genre of monograph. However, within the peripheral part, along with typical there are as well specific communication blocks such as: “history of writing and publishing”, “biography”, “reference to own works”, “autobiographical reminiscences”, “references to the sources of previous publications”.
Key words: scholarly discourse, monograph, peripheral elements, formal and compositional dimension, trichotomous construction, compositional-notional dimension, communicative block.
Література:
1. Бабайлова А. Э. Текст как продукт, средство и объект коммуникации при обучении неродному языку. Социопсихолингвис-тические аспекты/ А. Э. Бабайлова. – Саратов, 1987. – 151с.
2. Баженова Е. А. Композиция(текста) / Е. А. Баженова// Стилистический энциклопедический словарь русского языка. – М., 2006. – 698 с.
3. Белоусов К. И. Текст: пространство, время, темпо ритм/ К. И. Белоусов. – Новосибирск, 2005. – 248 с.
4. Болотнова Н. С. Филологический анализ текста/ Н. С. Болотнова. – М., 2007. – 520 с.
5. Брандес М. П. Стилистика текста. Теоретический курс/ М. П. Брандес. – М., 2004. – 416 с.
6. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования/ И. Р. Гальперин. – М., 1981. – 139 с.
7. Кожин А. Н. Функциональные типы русской речи/ А. Н. Кожин, О. А. Крылова, В. В. Одинцов. – М. : Высшая школа, 1982. – 223с.
8. Корбут А. Ю. Текстосимметрика: монография/ А. Ю. Корбут. – Иркутск: Иркур. Го с. Пед. Ун-т, 2004. – 200 с.
9. Котюрова М. П. Культура научной речи: текст и его редактирование[Текст] : учебное пособие/ М. П. Котюрова, Е. А. Ба-женова. – М. : Флинта: Наука, 2008. – 280 с.
10. Москальчук Г. Г. Структура текста как синергетиче ский процесс: дис. на соис. учен. степени д-ра филол. наук/ Г. Г. Мос-кальчук. – Барнаул, 1999. – 296 с.
11. Николина Н. А. Филологический анализ текста/ Н. А. Николина. – М., 2003. – 496 с.
12. Новиков Л. А. Художественный текст и его анализ/ Л. А. Новиков. – М., 2003. – 304 с.
13. Одинцов В. В. Стилистика текста/ В. В. Одинцов. – М., 2004. – 264 с.
14. Петрова Н. В. Интертекстуальность как общий механизм текстообразования(на материале англо-американских коротких рассказов): автореф. дис. на соис. учен. степени д-ра филол. наук/ Н. В. Петрова. – Волгоград, 2005. – 28 с.
15. Титова Л. А. Композиция научных текстов[Електронний ресурс] / Л. А. Титова, И. Е. Чехо нина, Л. Д. Логинова// Современные научные исследования и ин новации. – 2012. – №1. – Режим доступу: http://web. snauka. ru/issues/2012/01/6625.
16. Тюпа В. И. Аналитика художественного(введение в литературоведческий анализ) / В. И. Тюпа. – М., 2001. – 192 с.
17. Хализев В. Е. Композиция/ В. Е. Хализев// Литературный энцикло педический словарь. – М., 1987. – 571 с.
18. Чернявская В. Е. Интерпретация научного текста/ В. Е. Чернявская. – М., 2005. – 360 с.
19. Lodge D. The Art of Fiction / D. Lodge. – Penguin Books, 1992. – 240 p.
20. Lodge D. The Modes of Modern Writing: Metaphor, Metonymy, and the Typology of Modern Literature. – Bloomsbury Academics, 2015. – 368 p.
21. David Lodge. Consciousness and the Novel / D. Lodge. – Secker & Warburg, 2002. – 320 p.
22. David Lodge. Lives in Writing / D. Lodge. – Harvill Secker, 2014. – 262 p.
23. David Lodge. The Practice of Writing / D. Lodge. – Vintage, 2011. – 352 p.
24. Lodge D. Modern Criticism and Theory / D. Lodge. – Routledge, 2014. – 864 p.
УДК81’271
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-81-82
Є. О. Сазонова,
Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, м. Київ
ФЕНОМЕН ВЕБ-ОСОБИСТОСТІ
У статті досліджується мовна особистість, яка в умовах інформаційно-комунікативного середовища трансформується у віртуальну мовну особистість (веб-особистість). Віртуальна мовна особистість– нове явище, що має певні риси, які вже визначені деякими вченими, але залишаються дискусійними та потребують уточнення. Автор акцентує увагу на тому, що на сьогодні недосконало вивченими залишаються структура, характеристика, рівні, класифікація, природа та компоненти веб-особистості. Ключові слова: сучасна мовна особистість, веб-особистість, віртуальна мовна особистість, інтернет-комуні-кація, інформаційно-комунікативний простір.
ФЕНОМЕН ВЕБ-ЛИЧНОСТИ
В статье рассматривается языковая личность, которая в условиях информационно-коммуникативного пространства трансформируется в виртуальную языковую личность(веб-личность). Виртуальная языковая личность – новое явление, имеющее особые характеристики, которые уже выявлены некоторыми учеными, но остаються дискуссионными и требуют уточнения. Автор подчеркивает, что на сегодняшний день неизученными остаються структура, характеристика, уровни, классификация, природа и компоненты веб-личности.
Ключевые слова: современная языковая личность, веб-личность, виртуальная языковая личность, интернет-коммуникация, информационно-коммуникативное пространство.
THE PHENOMENON OF THE WEB-PERSONALITY
The article deals with a language personality, which, under conditions of informational and communicative space, has transformed into a virtual language personality (web personality). The virtual language personality is a new phenomenon that has certain features which have been identified by some scientists, but still remains controversial and needs clarification. The author emphasizes that it is important to study structure, characteristics, levels, classification, nature and components of the web personality. However, there have already been defined some features of the web personality, such as: incorporeity which consists exclusively of signs and actions, anonymity that is manifested in hiding a real name, enhanced identification, i. e. giving any set of characteristics, plurality, the ability to have several different virtual personalities simultaneously or sequentially, automation, the ability to simulate individual virtual activity. Some scientists agree that the virtual linguistic personality retains its traditional level structure: verbal and semantic (proficiency), cognitive (concepts, ideas, ideas that develop in the view of the world) and pragmatic (aims, motives, interests, estimates that manifested in language activities). Moreover, analyzing some current research on the topic chosen, the author offers the following lexical units to name the modern linguistic personality on the Internet: web personality, network personality, online personality, etc.
Key words: modern linguistic personality, web personality, virtual linguistic personality, internet communication, informational and communicative space.
Література:
1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації/ Ф. С. Бацевич. – К. : Довіра, 2007. – 205 с.
2. Беспамятнова Г. Н. Языковая личность телевизионного ведущего: дис. … канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Беспамятнова Галина Николаевна. – Воронеж, 1994. – 217 с.
3. Боринштейн Є. Р. Соціокультурні особливості мовної особистості[Електронний ресурс] / Є. Р. Боринштейн. – Режим до-ступу до ст. : http://www. politik. org. ua/vid/magcontent. php3?m=6&n=31&c=486.
4. Горный Е. Онтология виртуальной личности[Електронний ресурс] / Е. Горный. – Режим доступу до ст. : /staff/gorny/texts/ovr. html.
5. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс: монография/ Владимир Ильич Карасик. – Волгоград: Пере-мена, 2002. – 477 с.
6. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность/ Ю. Н. Караулов. – М. : Наука, 1987. – 262 с.
7. Новоселецька С. В., Шустак Ю. І. Вплив глобалізаційних процесів на мовну соціалізацію та міжкультурну комунікацію// Наукові записки. Серія «Філологічна». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції22 – 23 квітня2010 р. «Міжкуль-турна комунікація: мова– культура– особистість». – Острог: Видавництво Національного університету«Острозька академія». – Вип. 16. – 2010. – 380 с.
8. Селіванова О. О. Актуальні напрямки сучасної лінгвістики(аналітичний огляд) / Олена Олександрівна Селіванова. – К. : Фітосоціоцентр, 1999. – 148 с.
9. Синельникова Л. Н. О научной легитимности понятия«дискурсивная личность» / Л. Н. Синельникова// Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Сер. «Филология. Социальные коммуникации». – Т. 24. – Ч. 1. – 2011. – С. 454–463.
10. Трофимова Г. Н. Функционирование русского языка в Интернете: концептуально-сущностные доминанты: автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра филол. наук: спец. 10. 02. 01 «Русский язык» / Г. Н. Трофимова– М., 2004. – 32 с.
11. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. / О. В. Яшенкова. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 312 с.
УДК821. 111-32. 09
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-83-86
Н. С. Стирнік,
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
СВОЄРІДНІСТЬ ЖАНРУ ОПОВІДАННЯ ВУЛФ І ЛОУРЕНСА
У статті розглядається своєрідність малої прози класиків англійської літератури Вірджинії Вулф і Девіда Герберта Лоуренса, які експериментували з жанром оповідання, створювали нові художні форми, засоби вираження та нових героїв. Йдеться також про спільні та відмінні риси творчого доробку письменників-модерністів, аналізується їхнє бачення дійсності, що знайшло відображення в новелістичній творчості митців.
Ключові слова: модернізм, жанр, оповідання, нові художні форми, стиль оповіді.
СВОЕОБРАЗИЕ ЖАНРА РАССКАЗА ВУЛФ И ЛОУРЕНСА
В статье рассматриваются своеобразие малой прозы классиков английской литературы Вирджинии Вулф и Дэвида Герберта Лоуренса, для которых жанр рассказа стал полем для экспериментов, поиском новых художественных форм, средств выражения и новых героев. Речь идет также о сходстве и различии творческого наследия писателей-модернистов, анализируется их видение действительности, которое нашло отражение в новеллистическом творчестве художников.
Ключевые слова: модернизм, жанр, рассказ, новые художественные формы, стиль повествования.
SPECIFICITY OF SHORT STORY GENRE IN WOOLF’S AND LAWRENCE’S CREATIVE WORK
The article deals with short prose peculiarities of the famous classics’ of English literature Virginia Woolf and David Herbert Lawrence, for whom short story genre became an experimental field, new fiction forms’ search, means of expression and new heroes. It focuses on the similarities and differences of their creative work and their original reality vision which was reflected in the writers’ short stories. Both V. Woolf and D. H. Lawrence described changeable world where person felt loneliness and alienation. The artists had radical views for that time. On the pages of their short stories they depicted chaotic world. The writers were united by common goal: to find the harmony through the reconciliation. V. Woolf, as well as D. H. Lawrence, created their own isolated world and had utopian ideas as those ones they wanted to reach could not been realized and exist in real life. It is worth mentioning that not only their difference but also their total polarity in style of writing and narration manner. Majority of V. Woolf’s short stories are plotless, they are continuous stream of consciousness. D. H. Lawrence’s short stories are emotionally saturated; he is perceptive psychologist who explored human being’s soul’s secret corners. Short story genre gave the writers possibility to examine new opportunities for enriching means of artistic language methods.
Key words: modernism, genre, short story, new artistic forms, style of the narration.
Література:
1. Брэдбери М. Вирджиния Вулф. / М. Брэдбери: [пер. А. Нестерова] // Иностранная литература. – Москва, 2002. – №12. – С. 1–5.
2. Гениева Е. Ю. Два«я» Вирджинии Вулф[Электронный ресурс] / Е. Ю. Гениева// Вестник Европы. – 2005. – №13–14. // http://magazines. russ. ru/vestnik/2005/13/ge34. html // сайт Журнального зала в РЖ, «Русский журнал».
3. Головенченко А. Ф., Гражданская З. Т., Домбровская Е. Я., Богословский В. Н. История зарубежной литературыXX века: 1917–1945. М. : Просвещение, 1984. – 304 с.
4. Жуковская О. И. Поэтика малой художественной прозы Вирджинии Вулф: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фи-лол. наук: спец. 10. 01. 03 «Литература народов стран зарубежья» / Ольга Игоревна Жуковская. – Великий Новгород, 2008. – С. 3.
5. Benzel K., Hoberman R. Trespassing Boundaries: Virginia Woolf’s Short Fiction. – Macmillan. – New York. – 2004. – 222 p.
6. Lawrence D. H. Odour of Chrysanthemums. – Progress Publishers. – M. – Составитель сборника и автор предисловия Н. М. Пальцев. – 1977. – 292 с.
7. Maunder A. The Facts on File Companion to the British Short Story. – New York. – 2007. – 513 p.
8. Moore H. T. The Life and Works of D. H. Lawrence. – London. – George Allen & Unmin. – 1951. – P. 51.
9. Sagar K. D. H. Lawrence: A Calendar of His Works. – Manchester University Press. – 1979. – 289 p.
10. Willis, J. H. Leonard and Virginia Woolf As Publishers: The Hogarth Press, 1917-41. Charlottesville, Virginia: University Press of Virginia, 1992. – 400 p.
11. Муравьева М. Г. Словарь гендерных терминов/ [Электронный ресурс] / Под ред. А. А. Денисовой// Региональная об-щественная организация«Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты». – М. : ИнформацияXXI век, 2002. 256 с. – Режим доступа: http://www. owl. ru/gender/091. htm
12. Стюарт Н. Вирджиния Вулф. По морю прочь. – [Электронный ресурс] / Послесловие Стюарт Н. – Издательство«Текст». – 2012. – 400 с. – Режим доступа: https://www. livelib. ru/book/1000583999-po-moryu-proch-virdzhiniya-vulf
13. Vaughn C. The Dionysian and Apollonian Dichotomies of Relationships In D. H. Lawrence and Virginia Woolf. [Electronic resource] / C. Vaughn // Access mode: https://carilynn27. wordpress. com/2013/04/16/d-h-lawrence-and-virginia-woolf/
14. Woolf V. The Common Reader. First Series. Virginia Woolf to Lytton Strachey. [Electronic resource] // Access mode: https:// ebooks. adelaide. edu. au/w/woolf/virginia/w91c/chapter13. html
15. Rodriguez L. M. Parody And Metafiction : Virginia Woolf’s “An Unwritten Novel”. [Electronic resource] / L. M. Rodriguez // Access mode: http://www. raco. cat/index. php/linksletters/article/viewFile/22738/22572
16. Ingersoll E. G. Virginia Woolf and D. H. Lawrence: Exploring the dark. [Electronic resource] / E. G. Ingersoll // Access mode: http://www. tandfonline. com/doi/abs/10. 1080/00138389008598681
УДК82. 09:821. 211-1
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-87-90
М. В. Фока,
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький
РАСА ЯК ДЖЕРЕЛО ХУДОЖНЬОЇ ЕНЕРГІЇ ТВОРУ
У статті досліджується категорія «раса» як головне джерело художньої енергії твору на матеріалі трактату «Натьяшастра». Вивчено природу та сутність раси, встановлено специфіку її творення, визначено її роль у мистецтві.
Ключові слова: Бхарата, трактат«Натьяшастра», санскритська поетика, раса, художня енергія.
РАСА КАК ИСТОЧНИК ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ЭНЕРГИИ ПРОИЗВЕДЕНИЯ
В статье исследуется категорія «раса» как главный источник художественной энергии произведения на материале трактата «Натьяшастра». Изучено природу и сущность расы, установлено специфику её создания, опреде-лено её роль в искусстве.
Ключевые слова: Бхарата, трактат«Натьяшастра», санскритская поэтика, раса, художественная энергия.
RASA AS AN ORIGIN OF ARTISTIC ENERGY OF A WORK
The strongest aesthetic impact on the recipients and the suggestion the aesthetic emotion are an ultimate goal for any artist. At the same time an artistic work generates energy to the readers, and, as a result, the emotion is generated. The technologies for creating the emotional impact were investigated in detail in Sanskrit poetics. The theory of aesthetic emotions originally presented in the theory of theatrical art, and then developed in other kinds of art, including literature. The analysis of this Indian knowledge about the rasa lets specify the nature of emotion, its function, and the “technics” for the emotional impact on the recipients. So, the paper deals with the concept of rasa as a main origin of artistic energy of a work on the basis of the tractate Nāṭyaśāstra by Bharata. The nature of rasa has been studied, the specific of its creation has been found out, and its function in the art has been determined. In the context of the active researches of the issue of the emotional impact in the different kinds of art, especially in literature, the Sanskrit concept of rasa is important, as this knowledge completes the theory of emotion in a work of fiction.
Key words: Bharata, the tractate Nāṭyaśāstra, Sanskrit poetics, rasa, artistic energy.
Література:
1. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: в2-х т. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель; ред. кол. : В. М. Камнев, Ю. В. Петров. – СПб. : Наука, 1999. – Т. 2 : Лекции по эстетике. – 603 с. – (Слово о сущем).
2. Изард К. Э. Психология эмоций/ Перев. с англ. – СПб. : Питер, 2000. – 460, [4] с. : ил. – (Серия «Мастера психологии»).
3. Клочек Г. Енергія художнього слова/ Г. Клочек. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – 447, [1] с.
4. Лидова Н. Р. Раса в системе эстетических категорій «Натьяшастры» / Н. Р. Лидова// Поэтологические памятники Востока: образ, стиль, жанр/ [отв. ред. Н. Р. Лидова; Ин-т мировой литературы им. А. М. Горького РА Н]. – М. : Вост. лит., 2010. – С. 48–82.
5. Пилип’юк О. Поетологічні парадигми: Схід– Захід: монографія/ Олег Пилип’юк. – К. : Академія, 2012. – 332, [4] с.
6. Цветкова С. О. Раса/ С. О. Цветкова// Индийская философия: энциклопедия/ [отв. ред. М. Т. Степанянц; Ин-т философии РА Н]. – М. : Вост. лит. ; Академия Проект; Гаудеамус, 2009. – С. 681–684.
7. Iglesias K. Writing for Emotional Impact: Advanced dramatic tecniques to attract, engage, and fascinate the reader from beginning to end / Karl Iglesias. – Livermore, California : WingSpan Press, 2005. – 238, [2] p.
Ілюстративний матеріал:
8. Бхарата. Натьяшастра/ Бхарата; [перевод Н. Р. Лидовой] // Поэтологические памятники Востока: образ, стиль, жанр/ [отв. ред. Н. Р. Лидова; Ин-т мировой литературы им. А. М. Горького РА Н]. – М. : Вост. лит., 2010. – С. 83–152.
УДК821.112.2
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-91-93
С. В. Хмельковська,
Херсонський державний університет, м. Херсон
СУЧАСНИЙ НІМЕЦЬКИЙ ТРИЛЕР (НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ СЕБАСТІАНА ФІТЦЕКА)
У статті розглянуто літературну діяльність популярного німецького письменника жанру«психологічний трилер» Себастіана Фітцека. Проаналізовано особливості сюжетних ліній, образи головних героїв та спектр основних тематик на основі його творів«Therapie» (2006), «Das Kind» (2008), «Passagier 23» (2014)). Зроблено спробу вста-новити основні характерні риси авторського стилю письменника.
Ключові слова: масова культура, психотрилер, Себастіан Фітцек, детектив, злочин.
СОВРЕМЕННЫЙ НЕМЕЦКИЙ ТРИЛЛЕР (НА ПРИМЕРЕ ПРОИЗВЕДЕНИЙ СЕБАСТЬЯНА ФИТЦЕКА)
В статье рассмотрена литературная деятельность популярного немецкого писателя жанра«психологический триллер» Себастьяна Фитцека. Проанализированы особенности сюжетных линий, образы главных героев и спектр основных тематик на основе произведений«Therapie» (2006), "Das Kind" (2008), "Passagier 23" (2014). Сделана по-пытка установить основные характерные черты авторского стиля писателя.
Ключевые слова: массовая культура, психотриллер, Себастьян Фитцек, детектив, преступление.
MODERN GERMAN THRILLER (BASED ON THE NOVELS BY SEBASTIAN FITZEK)
The modern literary epoch of postmodern brought the concept of mass culture along. One of the displays of such culture is a thriller. The article considered literature activity of popular German writer in “psychological thriller” – Sebastian Fitzek. The lawyer by education and redactor in radio by main activity he is considered to be one of the most prominent Germanspeaking contemporary writers and his novels are always on the top among bestsellers of the Spiegel. On the basis of the writer’s novellas such as «Therapy» (2006), „The Child“ (2008), „Passenger 23“ (2014) were analyzed story lines’ features, images of protagonists and the range of main themes. Attempts are made to detect basic distinction features of the individual writer’s style: the personality that usually clears up case is opened through his strong personal tragedy. Personal pain gives a powerful incentive for investigation. Finally, at the time of disclosing the main intrigue the internal conflict is solving. Fitzek’s criminals first of all are avengers that try to find the truth, to confront the evil by their inhuman but efficient methods. At the end of the novel the author adds one more story that surrounds basic plot and becomes leading squad in the succession of crimes. Child presence is the obligatory element in novellas by Fitzek. Children are indicators of the human cruelty the same way as the love. Children protection is one more writer’s trick that justifies any contraventions.
Key words: mass culture, psychothriller, Sebastian Fitzek, detective fiction, crime.
Література:
1. Георгинова Н. Ю. Детективный жанр. Причины популярности/ Н. Ю. Георгинова// Научный диалог. – 2013. – №5 (17) Филология. – С. 183–186.
2. Жогова И. Г. Языковые средства создания атмосферы напряжения в произведениях жанра триллер(на примере романов Дж. Гришэма и М. Стюарт) / И. Г. Жогова, Е. В. Кузина// Мир культуры, науки, образования. – №6(49). – 2014. – С. 361–363.
3. Костецька Л. О. Жанр трилеру в творчості М. Кідрука[Електронний ресурс] / Л. О. Костецька// Режим доступу до джерела : http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2015/12/29.16.15.pdf
4. Онищук И. Ю. Роман-триллер как жанр массовой литературы/ И. Ю. Онищук// Записки з романо-германської філології. – Вип2.(29). – 2012. – С. 11–117.
5. Kuppler Lisa. Das U und E des deutschen Krimis. [Електронний ресурс] / Lisa Kuppler // Frankfurter Allgemeine. – 2015. – 14.04. – Режим доступу до джерела: http://www.faz.net/aktuell/feuilleton/buecher/kriminalromane-das-u-und-e-des-deutschenkrimis-13534198.html
6. Sebastian Fitzek – Der deutsche Thriller-Popstar [Електронний ресурс] // Режим доступу до джерела: https://www.hoerbuecherblog.de/sebastian-fitzek-der-deutsche-thriller-popstar
7. Fitzek S. Das Kind. – Knaur Taschenbuch Verlag. – 2009. – 394 S.
8. Fitzek S. Passagier 23. – Knaur Taschenbuch Verlag. – 2015. – 432 S.
УДК378:371.311:811.11
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-94-96
В. Я. Чорній,
Львівський інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», м. Львів
ДО ПРОБЛЕМ УКЛАДАННЯ НОВИХ ПОСІБНИКІВ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
У статті висвітлено особливості застосування професійно-орієнтованого підходу у викладанні іноземних мов студентам у немовних ВНЗ, розглянуто актуальну проблему ефективної мовної підготовки та формування професійної мовної компетентності студентів. Стаття присвячена аналізу принципів навчання, якими керувалися укладачі при створенні посібників, а також розгляду питання про те, як сучасні вимоги до посібника, пов’язані з компетентнісним підходом до його(посібника) змісту і структури, а також як такі вимоги були реалізовані у створених посібниках з англійської мови за напрямом підготовки«Банківська справа», «Фінанси», «Облік та аудит», «Економічна кібернетика» та«Управління персоналом та економіка праці»
Ключові слова: професійно-орієнтований підхід, немовний ВНЗ, компетентнісний підхід, посібник.
О ПРОБЛЕМАХ НАПИСАНИЯ НОВЫХ УЧЕБНИКОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ В ПРОЦЕССЕ ПРЕПОДАВАНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА СТУДЕНТАМ ЕКОНОМИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
В статье раскрываются особенности применения профессионально ориентированного подхода к обучению иностранному языку в неязыковых вузах, рассматривается актуальная проблема эффективной языковой подготовки и формирования профессиональной языковой компетентности студентов.
Ключевые слова: профессионально ориентированный подход, неязыковой ВУЗ, компетентностный подход, учебник.
ABOUT THE PROBLEMS OF NEW PROFESSIONAL SPHERE STUDY-BOOKS COMPOSING FOR THE STUDENTS OF ECONOMICS IN THE PROCESS OF FOREIGN LANGUAGE TRAINING
The article highlights the peculiarities of the professionally oriented approach to teaching in the non-linguistic high educational establishments; consideration is given To the urgent problem of mastering language efficiency and formation of efficient professional language skills
Key words: professionally oriented approach, non-linguistic high educational establishment, сompetence-forming approach.
Література:
1. Була Н. Я. English for Business Communication = Англійська мова для ділового спілкування: навч. посібник: у двох част. – Ч. 1 / Н. Я. Була, В. Б. Гриців, Н. М. Христич; за ред. канд. філол. наук, доц. Н. М. Семко. – К. : УБС НБХ2013. – 223 с.
2. Була Н. Я. English for Business Communication = Англійська мова для ділового спілкування: навч. посібник: у двох част. – Ч. 2 / Н. Я. Була, В. Б. Гриців, Н. М. Христич; за ред. канд. філол. наук, доц. Н. М. Семко. – К. : УБС НБХ2013. – 223 с.
3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/ Наук. ред. українського видання С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003 – 273 с.
4. Зимняя И. А. Личносно-деятельностный подход к обучению русскому языку как иностранному// Русский язык за рубежом. 1985. – №5. – С. 17–21.
5. Хусаинова М. А. Становление профессиональной позиции студентов– будущих менеджеров средствами иностранного язика: дис. … канд. пед. наук/ М. А. Хусаинова. – Самара, 2006. – 165 с.
6. http://mon. gov. ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-rada-ministerstva/metodichni-rekomendacziyi. html.
УДК821.161
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-97-100
О. А. Шумейко,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків
ЛЕКСИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЯК МОВНИЙ ЗАСІБ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО
У статті схарактеризовано мовні механізми творення комічного, пов’язані з лексичною трансформацією фразеологічних одиниць. Трансформації зазнаають різні за походженням та стилістичним забарвленням фразеологізми, типовим приймом перетворення структури та семантики усталених висловів є лексична заміна компонента на синонімічний (зрідка антонімічний), який відзначається більшою експресивністю порівняно з традиційним. Причому така субституція компонента фразеологічної одиниці реалізує свій комічний потенціал тільки у зв’язку з «несподіваним» розгортанням контексту.
Ключові слова: трансформація, фразеологізм, гумор, іронія, сарказм, сатира, комічний ефект.
ЛЕКСИЧЕСКАЯ ТРАНСФОРМАЦИЯ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ КАК ЯЗЫКОВОЕ СРЕДСТВО СОЗДАНИЯ КОМИЧЕСКОГО
В статье охарактеризованы языковые средства создания комического, связанные с лексической трансформацией фразеологических единиц. Трансформацию испытывают разные по происхождению и стилистической окраске фразеологизмы, типовым приемом изменения структуры и семантики устоявшихся высказываний является лек-сическое изменение компонента на синонимический (изредка антонимический), который отличается большей экспрессивностью по сравнению с традиционным. Причем такая субституция компонента фразеологической единицы реализует свой комический потенциал только в связи с «неожиданным» разворотом контекста.
Ключевые слова: трансформация, фразеологизм, юмор, ирония, сарказм, сатира, комический эффект.
LEXICAL TRANSFORMATION OF PHRASEOLOGY UNITS AS LANGUAGE MEANS OF CREATION COMICAL
Article Author determined mehanizmytvorennya language comic related lexical transformation idioms. Transformation indicate different origins and stylistic coloring phraseologisms Accept the default transform the structure and semantics of established expressions are lexical replacement component to synonymous (sometimes antonymous), celebrated more ekspresyvinstyu compared to traditional. Moreover, such substitution component phraseological unit up to its comic potential but because of “unexpected” deployment context. Poetic picture of the world is open to strengthening emotional and otsinnosti depicted, which finds expression in the activation of different kinds of comedy. And the irony is enhanced artistic thinking authors, working mainly in the “serious” genres. Philosophic intellectualism and generate in-depth understanding and evaluative attitude to the various life phenomena. In the field of poetic reflection fall multiscale concepts associated with being not only the individual, but an entire nation of understanding not only the present but also the history and prospects. Author score often comes into conflict with the social stereotypes of perception and evaluation of certain phenomena of reality. The language studied comic poetry arises in connection with various motives: historical and contemporary fate of Ukraine, the share of lyrical poetry of subjects, including historical figures, socio-economic and political reality, strengthening moral values, the future of the Ukrainian nation, the level of national identity, social inertia contemporaries, the fate of the poet in society, the relationship of people in different circumstances and conditions of communication, their appearance, psychological state, behavior, habits, feelings and so on. The predominance of a certain type of comedy – humor, irony, sarcasm or satire – a separate idiostyle depends on a number of linguistic and extra-linguistic factors, including facility comic evaluation of individual attitude of its author andevaluation purposes. The combination of these factors determines the selection and implementation of appropriate verbal means to achieve the desired stylistic effect. Creating comic idioms means associated with the potential to explicate these units humorous folk assessment to create comic effect, the authors use less steel compounds having the dictionary note ‘ironic’, ‘playful’. Various manifestations of comic faces as a result of these transformations linguistic units, even without proper stylistic overtones, resulting copyright modifications become ironic, satirical or sarcastic sound.
Key words: transformation, idiom, humor, irony, sarcasm, satire, comic effect.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. / В. М. Білоноженко– К. : Наук. думка, 1989. – 154 с.
2. Фразеологічний словник української мови/ Укл. В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та ін. – К. : Наук. думка, 1993.
Список використаних джерел:
3. Бойко В. С. Планида: Вірші/ В. С. Бойко– Х. : Видавець, 1994. – 147 с.
4. Бондар А. Весіння ересь: Поезії/ А. Бондар– К. : Смолоскип, 1998. – 64 с.
5. Данько М. М. Й сонця прихилив би!. . : Поезії/ М. М. Данько– К. : Рад. письменник, 1991. – 204 с.
6. Зінчук С. С. Компасна стрілка: Поезії/ С. С. Зінчук– К. : Молодь, 1986. – 80 с.
100 ISSN 2519-2558 Наукові записки Національного університету«Острозька академія»
7. Калинець І. Зібрання творів: У2 т. / І. Калинець. – К. : Факт, 2004. – Т. І, ІІ.
8. Каширіна Л. С. Дивосил: Поезії/ Л. С. Каширіна. – К. : Рад. письменник, 1989. – 142 с.
9. Костенко Л. В. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах/ Л. В. Костенко. – К. : Дніпро, 1982. – 136 с.
10. Костенко Л. В. Неповторність: Вірші, поеми/ Л. В. Костенко. – К. : Молодь, 1980. – 224 с.
11. Костенко Л. В. Сад нетанучих скульптур: Вірші,поема-балада, драматичні поеми/ Л. В. Костенко. – К. : Рад. письменник, 1987. – 207 с.
12. Руденко М. Д. Поезії/ М. Д. Руденко. – К. : Дніпро, 1991. – 413 с.
УДК81’362
DOI: 10.25264/2519-2558-2017-66-101-103
Е. О. Ященко,
Національна академія Національної гвардії України, м. Харків
ПРЕЦЕДЕНТНИЙ ФЕНОМЕН ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ОЗНАКА СУЧАСНОГО КІНО (НА МАТЕРІАЛІ ПРОДУКТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ)
Стаття репрезентує синхронний дослідницький зріз американського кіно1975 – 2017 рр. у лінгвокультурному аспекті: виявлено приклади прецедентної взаємодії, що створюють єдине інтерпретаційне полотно для споживачів відповідної продукції. Було визначено й проаналізовано типи прецедентних феноменів– прецедентне ім’я, прецедентна ситуація, прецедентний текст, прецедентне висловлювання.
Ключові слова: прецедентний феномен, прецедентне ім’я, прецедентна ситуація, прецедентний текст, пре-цедентне висловлювання.
ПРЕЦЕДЕНТНЫЙ ФЕНОМЕН КАК ЛИНГЛОКУЛЬТУРНЫЙ ПРИЗНАК СОВРЕМЕННОГО КИНО (НА МАТЕРИАЛЕ ПРОДУКТОВ АМЕРИКАНСКОГО КИНО)
Статья репрезентирует синхронный исследовательский срез американского кино1975 – 2017 гг. в лингвокультуном аспекте: обнаружено примеры прецедентного взаимодействия, которое создает единое интерпретационное полотно для потребителей соответствующей продукции. Были обозначены и проанализированы типы прецедентных феноменов– прецедентное имя, прецедентная ситуация, прецедентный текст, прецедентное выражение.
Ключевые слова: прецедентный феномен, прецедентное имя, прецедентная ситуация, прецедентный текст, прецедентное выражение.
PRECEDENT PHENOMENON AS LINGVOCULTURAL FEATURE OF MORDEN CINEMA (BASED ON PRODUCE OF AMERICAN CINEMA)
The article is present synchronous section research of American cinema of 1975 – 2017 years in lingvocultural aspect. It is lingvocultural occurrence, which had been analyzed on examples of precedent interaction, which creates unitary interpretation canvas for users of suitably cinema. There were had been cleared up and discovered types of precedent phenomena. There were revealed cases of use precedent by the same director in his different films, it was defined its role in film works and its made necessity to do complex lingvogrammar analyze of modern cinematograph discourse extension. Illocutive aim of precedent phenomena caused by desire to make joint cultural-linguistic cinema space, which combine admirers of certain film genre or director or actor. Preillocutive effect provoks unification of the movie community in aspect of culturological perception and interpretation of American cinema space. Also it was outlined problems connected with resolutions of discourse questions: 1) correlation of precedent and intertextuality; 2) precedent status of fixed phrases and agages; 3) differentiation of precedent text, compound or homonym in cases of their combination and possible use in new text as reminiscence or allusion; 4) possibility to refer to precedent phenomenon common events, which are aimed on historical past, nation’s culture; 5) criteria limitations of precedent phenomena; 6) establishment of balance of different factors of forming cognitive base of average carrier of language for determination of precedent.
Key words: precedent phenomenon, precedent name, precedent situation, precedent text, precedent expression.
Література:
1. Красных В. В. Грамматика лингвокультуры: определение некоторых базовых понятий/ В. В. Красных// Мова і культура: [Науковий журнал]. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. – Вип. 12. – Т. ІV (129). – С. 62-69.
2. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія/ Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с.
3.http://fromua.news/article/51263793/20_absolyutno_raznih_filjmov_kotorie_na_samom_dele_svyazani/.
